Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Роздуми до читань 8-ої неділі після П’ятидесятниці
3 серпня 2025
Ці біблійні роздуми є більш загальними, ніж недільна гомілія-проповідь, яка спрямована на духовні потреби конктетної церковної громади. Тому вони можуть послужити у підготовці до неї або як її доповнення. Пропоновані тут роздуми мають передусім на меті поглиблення контакту зі Святим Письмом, а не його підміну. Тому перед читанням, рекомендується ще раз почути недільне Євангеліє і Апостола та помолитися, щоб Святий Дух допоміг втілитися Божому Слову у нас, подібно як колись у лоні Пречистої Діви Марії, якій у Назареті благовістив архангел Гавриїл.
Недільний Апостол і євангельський уривок:
1 Кор. 124 зач.; 1,10–18
Браття, 10 благаю вас, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці. 11 Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки. 12 Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів». 13 Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися? 14 Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая, 15 щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім’я. 16 Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого. 17 Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18 Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
Мт. 58 зач.; 14,14–22
У той час, 14 побачив Ісус силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи». 16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти». 17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві риби». 18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди». 19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям. 20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. 22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
Мікроконтекст: У своєму посланні, зразу після привіту і похвали Корінтян (див. 1 Кор. 1,1–9), апостол Павло говорить про розколи, суперечки і партійність серед них (див. 1 Кор. 1,13–17). Тоді він зразу переходить до теми хрещення, яке вирішує про приналежність (присвячення) охрещеного до Христа. Тим ствердженням апостол народів неначе хоче вирішити вище згадані проблеми в громаді. Те саме стосується визнавання хреста, на якому був розп’ятий Христос і який є «Божою силою» і «мудрістю» (див. 1 Кор. 1,17–18.24).
До теми хрещення відноситься теж згадка про Йоана Хрестителя, якого наказав вбити цар Ірод Антипа (див. Мт. 14,1–12). Якраз ця сумна подія є причиною, чому Ісус відпливає в пустинне місце (див. Мт. 14,13). Тут відбувається перше чудесне розмноження хліба (див. Мт. 14,14–21), після якого Ісус наказує Своїм учням відплисти, а сам йде молитися (див. Мт. 14,22–23). О четвертій сторожі ночі Він приходить до них, ступаючи морем (див. Мт. 14,25).
Макроконтекст: Щоб зрозуміти значення цих чудес, потрібно спочатку подивитися, як їх описує євангелист Йоан (див. Йо. 6,1–21). По-перше, він каже, що розмноження хліба відбулося близько юдейської Пасхи (див. Йо. 6,4). Цьому відповідає теж згадка про траву, на якій сіли люди (див. Мт. 14,19). Бо важливо знати, що в сухому кліматі Палестини зелена трава з’являється тільки навесні, тобто близько Пасхи. По-друге, після чуда на морі євангелист Йоан подає довгу проповідь Ісуса про «Хліб життя» (див. Йо. 6,22–59). Це означає, що чудо з хлібами є прообразом установлення Таїнства Євхаристії. Про це свідчить також формулювання: «Ісус поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням» (Мт. 14,19), яке знаходимо на Тайній Вечері (див. Мт. 26,26) і на Анафорі Божественної Літургії.
Окрім цього помічним буде порівняння з виходом Ізраїля з Єгипту. Тоді Бог не тільки в чудесний спосіб кормив Своїх людей манною і перепелицями (див. Вих. 16,12–26), але також уможливив їм безпечний перехід через Червоне море (див. Вих. 14,19–31). Факт, що ця подія відбулася о четвертій (ранній) сторожі ночі (див. Вих. 14,24), недовго після споживання Пасхи, рівно ж підтверджує зв’язок обох чудес Ісуса з цим юдейським святом.
Керигма: Подібно як розмноження хлібів є прообразом Євхаристії, так і ходження Ісуса по морі є прообразом Хрещення. А оскільки Господь був розп’ятий якраз на свято Пасхи, це показує, що ці два святі Таїнства беруть свій початок у Його хресній смерті і славному воскресінні. Правильне розуміння і переживання цих подій з життя Ісуса допоможе нам вести богоугодне життя. Роздумуймо часто над ними, бо це великий задум «Божої сили» і «мудрости» (див. 1 Кор. 1,18). Амінь.
о. д-р Мирослав Йосиф Лопух
