Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
У Мюнхені відбудеться симпозіум «Виклики війни Росії проти України й етичні принципи сталого миру в Європі»
29 січня 2024
У час, коли Україна стоїть перед викликом екзистенційної боротьби з російською агресією, католицькі інтелектуали активно долучаються до обговорень суспільно-політичних, зокрема безпекових питань, пропонуючи для їхнього вирішення ціннісні орієнтири. З цією метою у Мюнхені, в Німеччині відбудеться міжнародний науковий симпозіум «Виклики війни Росії проти України й етичні принципи сталого миру в Європі».
Науковий форум проходитиме 12-13 лютого в Мюнхенському університеті. Ключові теми – травматичний досвід минулого й сучасні прояви тоталітаризму, питання глобальної безпеки та її етичний контекст, протидія російській агресії і принципи досягнення справедливого миру.
Доповідачами стануть науковці трьох університетів-організаторів, а також представники інших інституцій та середовищ. Це фахівці з різних країн (України, Німеччини, США, Австрії, Великобританії, Литви, Польщі, Хорватії, Чехії) та сфер – богослов’я, дипломатії, права, історії, філософії, політології, соціології та інших.
Серед доповідачів: Мартін Шульце Вессель, дослідник історії Центрально-Східної Європи та Маркус Фоґт, фахівець з соціальної етики – професори Мюнхенського університету; Клеменс Седмак – директор Інституту європейських студій Університету Нотр-Дам; Ян Томбінський, Посол ЄС в Україні (2012–2016) та при Апостольському Престолі (2016–2020); Роберт Брінклі, Посол Великобританії в Україні (2002-2006).
УКУ на симпозіумі представлятимуть ректор Тарас Добко; проректори Мирослав Маринович, Олег Турій; Володимир Турчиновський, декан Факультету суспільних наук; Світлана Хилюк, директорка Школи права; Оксана Кулаковська, керівниця Аналітичного центру; о. Юрій Щурко, декан Філософсько-богословського факультету; Андрій Костюк, сенатор і викладач кафедри філософії та Бізнес-школи УКУ та ін.
Важливу підтримку організаторам надали владика Богдан Дзюрах – апостольський екзарх УГКЦ в Німеччині та країнах Скандинавії, мюнхенський архиєпископ і кардинал Райнгард Маркс, а також німецька католицька фундація «Реновабіс».
Детальніше з програмою можна ознайомитися за посиланням.
Координаторка оргкомітету симпозіуму Ірина Фенно – fenno@ucu.edu.ua
«Наша сила – у якісних і надійних партнерствах»
Коли вибухнула повномасштабна війна росії проти України, Український католицький університет шукав шляхи, як швидко та ефективно реагувати на ті виклики, які з’явилися та стрімко наростали.
«УКУ є невеликим університетом, але наша сила у якісних і надійних партнерствах. Одним із найбільших наших стратегічних партнерів є американський католицький Університет Нотр-Дам, з яким нас єднає уже досить тривала історія плідної співпраці та спільна світоглядно-ціннісна платформа. Тому у відповідь на російську агресію проти України колеги з Нотр-Даму запропонували масштабну програму фінансової підтримки наукових досліджень в УКУ. За результатами конкурсу таку підтримку (серед інших якісних пропозицій) здобули проєкти наукового аналізу механізмів і наслідків радянської репресивної політики щодо віруючих, релігійних вимірів теперішньої війни та її богословського осмислення, до реалізації яких долучилися науковці Інституту історії Церкви» – розповідає його директор і проректор УКУ Олег Турій.
Відтак, у липні 2023 року в спільними зусиллями представників різних структур обидвох університетів у Львові провели конференцію, в центрі уваги якої опинилися релігійні аспекти генези ідеології «русского міра», а також виклики війни для церковної дипломатії, екуменічного діалогу та морального богослов’я. Важливо, що цей форум мав не лише теоретичний, але й дуже практичний характер, позаяк на його заключній дискусії говорили про способи протидії російської пропаганді та гуртування людей доброї волі довкола етичних сенсів, які повинні лягти в архітектуру майбутньої системи безпеки. Саме на цьому ґрунті і виникла ідея майбутнього симпозіуму у Мюнхені.
«Для нас було важливо не замкнутися у собі, а знайти вихід на європейські інтелектуальні середовища, – каже Олег Турій. – Дві світові війни починалися та відбувалися головно в Європі і тепер знову чергове масштабне кровопролиття точиться на європейському континенті. Ми усвідомлюємо глобальний характер цього протистояння і дуже цінуємо зусилля міжнародної спільноти на підтримку України, але також розуміємо, що припинення цієї війни і забезпечення тривкого миру залежить від встановлення нової системи колективної безпеки в Європі. Тому й хочемо провести наш наступний науковий форум у Мюнхені. Вибір місця – не випадковий, а має кілька історичних конотацій, які можуть бути добрими уроками для сьогодення. Ми знаємо, що Мюнхенські угоди 1938 року, які мали на меті «замирити агресора», лише підштовхнули гітлерівську Німеччину до розв’язання Другої світової війни з її мільйонними жертвами для багатьох народів. У тому ж таки Мюнхені у 2007 році Путін відверто оголосив про неоімперські амбіції Росії. І сталося це знову ж таки на одному з найавторитетніших міжнародних безпекових форумів, після якого Росія розв’язала війну в Грузії, а згодом – і в Україні».
З огляду на ці обставини три університети – з України, США і Німеччини – вирішили провести спільний симпозіум саме у Мюнхені напередодні чергової безпекової конференції, щоб запропонувати своє бачення причин і характеру війни росії проти України та привернути увагу міжнародних політиків і експертів до ціннісних засад справедливого миру.
Декан Факультету суспільних наук Володимир Турчиновський додає, що на конференції перетинатимуться декілька ліній та проєктів, над якими в УКУ працювали тривалий час. Зокрема кількарічний проєкт з цілісного людського розвитку, який розпочали ще до повномасштабного вторгнення:
«Ідея цілісного розвитку людини вкорінена у питання гідності і є антропологічною візією людини у спільноті, яку пропонує сучасному світові католицьке суспільне вчення. Цілісний людський розвиток означає розвиток кожного і усіх нас разом. Глибина людськості та повнота спільнотності творять симфонію взаємності, служіння і людяності. Як, зрештою, і безпеки. Тому, концепція і принципи цілісного людського розвитку та напрацювання, які ми в УКУ маємо на сьогодні у цій темі (дослідження, аналітичні розробки, курси, публікації), відкрили перед нами нагоду зануритися у безпекові студії. Український католицький університет спільно із українськими та міжнародними партнерами уже провів серію публічних заходів та експертних проговорень безпекових тем та викликів. Майбутня європейська безпекова архітектура виконає своє завдання, якщо будуватиметься на етичній інфраструктурі та ціннісно вкоріненій громадській культурі. Нам сьогодні, коли Україна є полем битви за свободу та цілісність Європи і протистоїть геноцидальному мороку росії, важливо із нашими міжнародними партнерами говорити про моральні джерела майбутньої перемоги і європейської безпеки».
Католицька спільнота – включена у дискурс безпеки та справедливого миру
Організатори переконані, що симпозіум у Мюнхені – це унікальний шанс, щоб голос українців прозвучав на міжнародних форумах найвищого формату, де раніше України просто не бачили.
«Як не парадоксально, навіть Католицька Церква не була партнером у розмовах, на яких обговорювалися і вирішувалися міжнародні політичні та безпекові питання у попередніх роках і десятиліттях. Але зараз виявилося, що ми можемо мати слово і як українці, і як християни, і як католики. І це слово, може бути цікавим, важливим і конструктивним», – наголошує Олег Турій.
Просувати українські наративи
Володимир Турчиновський уважає, що на конференції дуже важливо звернути увагу міжнародної спільноти на антропологічний та етичний виміри російської агресії і те, як вони розвивалися у часі. Адже досі європейські політики на Заході часто сприймають 24 лютого 2022 року як точку відліку, від якої щось раптом почалося. Тоді як насправді існує набагато довша генеалогія проблеми:
«Після Холодної війни, багато хто у демократичному світі приколисав себе ідеєю «кінця історії», не зрозумівши, що насправді, під прикриттям хиткого перемирʼя міцніли імперські амбіції росії, які вибухнили кривавими загарбницькими війнами. Російська інтервенція в Молдову, Грузію, Крим… Імперія ставала токсичною та набиралася геноциадльної отрути і люті на очах поколінь, наших сучасників, які незчулися як дивіденди справедливості, миру, розвитку та добробуту після Нюрнбергу вичерпалися. Тому нам важливо, думаючи про майбутній мир, формувати моральну візію майбутнього, бачити етичний вимір, яким здавалося би можна було б знехтувати в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій, як про це кричить сьогоднішній біль України, ця моральна сліпота виставить страшний рахунок».
На думку Володимира Турчиновського, усталена архітектура миру іржавіє, а безпекові гарантії не діють, тому сьогодні важливо, щоб ця тема була на порядку денному у різних середовищах. В цьому контексті не менш важливо розвінчувати наративи «русского міра» та пояснювати, що Україна захищає не лише свою націю, а фактично всю Європу.
«Значною мірою ідея майбутньої безпеки народжується зараз в Україні. Це не локальний конфлікт; боротьба українського народу творить простір міжнародної солідарності та дії. Я часто наголошую на цьому своїм американським і європейським колегам. Попри весь біль і трагізм нашої ситуації, ми маємо унікальну нагоду конвертувати моральну енергію нашої боротьби у майбутній розвиток. І це подвійне завдання для нас: бути країною, яка воює, але також бути учасником такої масштабної планетарної розмови, дискусії, візіонерської діяльності», – наголошує Володимир Турчиновський.
Як церковний історик Олег Турій вказав на ще один важливий наратив, який стосується ролі релігії:
«Якщо ми вважаємо, що можемо будувати мир, майбутню безпеку на засадах, які випливають з нашої християнської сутності, то мусимо вказати й на те, що в росії сьогодні одержавлена Церква виконує роль рупору та інструменту імперської мілітаристської пропаганди. Ми маємо поставити законне питання: наскільки структура, яка використовує релігійну риторику для поширення геноцидальних ідей, виправдання воєнних злочинів, може вважатися релігійною інституцією, спільнотою віруючих людей?».
За словами історика, така позиція цинічно прикривається словами про метафізичне протистояння з аморальним Заходом і захист традиційних цінностей. «На самому Заході в це багато хто вірить. Наше завдання: розкривати дійсний стан справ та вказувати на реальні загрози для свободи, демократії, людської гідності, які випливають із тоталітарного характеру путінського режиму та його ідеологічної опори. Сподіваємось, що симпозіум у Мюнхені стане для нас нагодою говорити про ці речі і бути почутими».
Джерело: ucu.edu.ua
