Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Єпископ Майєр завершив свою поїздку в Україну
16 квітня 2024
10 квітня 2024 року завершилась п’ятиденна поїздка голови Комісії Weltkirche Єпископської конференції Німеччини, єпископа доктора Бертрама Майєра, в Україну. Зупинками були столиця Київ і Львів. Окрім представників церков, єпископ також зустрівся з очільником Державної служби з етнополітики та свободи совісті.
Основним пунктом візиту до Києва (7–8 квітня 2024 р.) була докладна розмова з Верховним Архиєпископом Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом. До цієї Церкви належить близько восьми відсотків українського населення. Верховний Архиєпископ подякував Німецькій Єпископській Конференції та католикам у Німеччині за тривалу й багатолітню духовну, матеріальну та політичну солідарність з Україною, особливо з часу повномасштабного російського вторгнення два роки тому. Блаженніший згадав у цьому контексті також зусилля, які були докладені для прийняття великої кількості біженців у Німеччині. Також Документ про Україну німецьких єпископів та основне слово етики миру «Мир дому цьому» сприймається як цінна підтримка Церкви в Україні.
Глава УГКЦ розповів про життя його Церкви під час війни, особливо про постійне прагнення бути поруч із жертвами насильства та зміцнити стійкість населення перед обличчям триваючої агресії в спосіб, властивий вірі. Наскільки мало «радикальний пацифізм» може бути відповіддю на військову агресію росії, настільки важливим є, щоб Церква завжди, особливо в таких ситуаціях нав’язаної боротьби, нагадувала про християнський етос. Також Блаженніший Святослав і єпископ Бертрам висловили свою вдячність за посередницьку діяльність папського представника кардинала Маттео Зуппі.
Уявлення про конкретну душпастирську та соціальну роботу Церкви для стражденного населення єпископ Майєр мав змогу отримати в розмовах з працівниками фонду «Мудра справа» та Карітасу Греко-католицької Церкви. Їхні проєкти служать, з одного боку, підтримці людей, які внаслідок війни втратили засоби до існування, а з іншого боку — охоплюють психологічну допомогу для тих, які зазнали травм.
Дияконська робота церкви особливо керується думкою, щоб стабілізувати соціальне середовище тих, яким війна завдала матеріальних збитків чи зранила тіло та душу. Це було чітко представлено в доповіді про проєкт Карітасу, який уможливлює встановлення тимчасового житла безпосередньо на місці зруйнованих будинків: таким чином постраждалі можуть продовжувати залишатися у своїх громадах і відчувати соціальну згуртованість. Соціальні проєкти Церкви фінансуються, зокрема, Реновабісом та німецьким Карітасом (Caritas international).
Військове капеланство має першочергове значення під час війни. Про їхню роботу єпископ Майєр дізнався під час обміну думками із заступником керівника греко-католицького військового капеланства о. Андрієм Зелінським SJ. Відповідний до міжнародних стандартів професіоналізм військових капеланів-християн гарантується ще й тим, що їхнє навчання відбувається в західних країнах. З огляду на конфесійну різноманітність України, екуменічна координація у сфері військового капеланства має велике практичне значення.
Найбільш вражаючим досвідом єпископа Майєра про страждання війни та виклики душпастирського служіння стали відвідини військового цвинтару у Броварах (поблизу української столиці). Голова Комісії Weltkirche зустрів групу родичів, чиї сини та чоловіки загинули на війні, та місцевого пароха, який ними опікується. Розмовам, які характеризувалися стражданнями, триваючим потрясінням і горем, слідувала молитва, яку провадив єпископ Майєр. «Це був найглибший, найважливіший і найзворушливіший момент поїздки», — сказав єпископ, підсумовуючи свої враження від відвідин кладовища. «Будь-який абстрактний погляд на війну блідне перед обличчям заплаканих дружин і батьків, які втратили найголовніше, що було в їхньому житті. І в той же час я вкотре усвідомив, наскільки Церква потрібна і необхідна, особливо в таких ситуаціях».
Відносини між державою і Церквами та іншими релігійними спільнотами в Україні стала темою зустрічі Апостольського Нунція в Україні Архиєпископа Вісвальдаса Кульбокаса та голови Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського. Міністр Єленський дав чітко зрозуміти, що є прагнення організувати більш кооперативні відносини між релігією і державою на основі розмежування цих двох сфер. Це не виключає напруженості в окремих випадках, як, наприклад, під час дискусій про новий закон про призов на військову службу: Церкви хочуть забезпечити, щоб священики і кандидати у священство або пастори не могли бути призвані до служби в збройних силах. Хоча державно-церковні відносини, незважаючи на такі проблеми, в цілому вважаються задовільними, Українська Православна Церква, яка має неврегульовані відносини з Московським Патріархатом, є винятком. Багато людей у суспільстві, а також уряд, вважають, що вона, незважаючи на протилежні заяви, все ще прихильна до московського патріарха кирила. Це призводить до напруженості у відносинах з державою, що виражається, наприклад, у забороні здійснення військового капеланства цією церквою.
Єпископ Майєр також обговорив цю ситуацію з митрополитом Української Православної Церкви Климентом Вечерею, який намагався пояснити складне правове становище своєї Церкви в Православ’ї. Зустріч з представником Православної Церкви України, яка не має відносин з Російською Православною Церквою і користується прихильністю державної влади, під час візиту єпископа Майєра не відбулася.
На відміну від червня 2022 року, коли єпископ Майєр застав дуже напружений, але в основі своїй оптимістичний настрій під час свого візиту в Україну, цього разу майже на всіх зустрічах домінувала більш похмура атмосфера. Відновлена стабільність російських військових в останні місяці, невдачі українців на окремих ділянках фронту, нинішня недостатня збройна підтримка з боку західних партнерів і, не в останню чергу, зростаюча кількість жертв української війни зменшили надії на швидкий успіх.
Проблеми з мобілізацією солдатів і сумнозвісна корупція, яка обурює почуття справедливості багатьох людей, також є вираженням складної ситуації всередині країни. «У моїх розмовах, — розповідає єпископ Майєр, — мені неодноразово і переконливо говорили, що українці, як і раніше, сповнені рішучості захищати свободу своєї країни. Саме жорстокість російського військового апарату і невибіркові обстріли, і бомбардування цивільного населення зміцнюють політичних лідерів і широкі верстви населення в думці, що немає виправданої альтернативи оборонній війні. Надія на те, що Україна виживе як вільна країна, залишається. Але її затьмарюють політичні та військові негаразди. Навіть і особливо в цій складній ситуації, солідарність німців і європейців з пригнобленими українцями є необхідною!»
Візит до Львова 9 і 10 квітня 2024 року був особливо присвячений Латинській Католицькій Церкві, меншій Церкві, до якої належить близько двох відсотків населення України, але яка має велике значення в західних частинах країни. Там єпископ Майєр зустрівся з архиєпископом Мечиславом Мокшицьким, з яким спільно освятив нову церкву в єпархії. «Я вдячний, що зміг взяти участь у такій церковній події на завершення поїздки. Святкова атмосфера і радість вірних, яку я відчув, свідчить про витривалість під час кризи. Тут немає нічого надуманого, немає прозорого, виставленого напоказ оптимізму, а є християнська надія, яка зберігається навіть у важкі часи».
Джерело: dbk.de
Переклад: о. Богдан Підлісецький
