ІІІ Всесвітній день дідусів, бабусь та людей похилого віку
20 липня 2023
Третій всесвітній день бабусь, дідусів і людей похилого віку, який святкуватимемо 23 липня 2023 року, матиме тему «Милосердя Його з роду в рід» (Лк. 1, 50).
ПОСЛАННЯ СВЯТІЙШОГО ОТЦЯ
до ІІІ Всесвітнього дня дідусів, бабусь та людей похилого віку
Дорогі брати і сестри!
«Його милосердя з роду в рід» (Лк. 1, 50): такою є тема ІІІ Всесвітнього дня дідусів, бабусь і людей похилого віку. Це тема, яка повертає нас до благословенної зустрічі: між молодою Марією та її літньою родичкою Єлизаветою (пор. Лк. 1, 39-56). Сповнена Святого Духа, остання звертається до Матері Божої зі словами, які через тисячоліття надають ритму нашій щоденній молитві: «Благословенна Ти між жінками і благословенний плід утроби Твоєї» (ст. 42). І Святий Дух, уже зійшовши на Марію, спонукає її відповісти Величанням, в якому вона проголошує, що Господнє милосердя поширюється з покоління в покоління. Святий Дух благословляє та супроводжує кожну плідну зустріч між різними поколіннями, між бабусями і дідусями та онуками, між молодими та старими. Насправді Бог бажає, щоб, як це зробила Марія з Єлизаветою, молодь тішила серця старших і щоб вона черпала мудрість з їхнього досвіду. Але передусім Господь не хоче, щоб ми залишали людей похилого віку на самоті, щоб ми відкидали їх на узбіччя життя, як це, на жаль, надто часто буває сьогодні.
Цього року святкування Всесвітнього дня бабусь, дідусів і людей похилого віку та Світового дня молоді є прекрасним; темою обох є «поспішність» Марії (пор. ст. 39) під час відвідин Єлизавети, і таким чином спонукає нас до роздумів про зв’язок між молодими та старими. Господь сподівається, що, зустрічаючи їх, молоді люди приймуть заклик зберегти пам’ять про них і визнати завдяки їм дар причетності до більшої історії. Дружба з літньою людиною допомагає молодій людині не зводити життя до сьогодення і пам'ятати, що не все залежить від її можливостей. Для старших же присутність молодої людини дає надію, що пережите не буде втрачено і їхні мрії здійсняться. Коротше кажучи, візит Марії до Єлизавети та усвідомлення того, що Господнє милосердя передається від одного покоління до наступного, показують, що ми не можемо ані йти вперед, ані, тим більше, осягнути спасіння, самостійно, і що Боже втручання завжди проявляється в цілості, в історії народу. Сама Марія говорить про це у Величанні, радіючи в Богові, який учинив нові і дивовижні речі, залишившись вірним обітниці, даній Авраамові (пор. ст. 51-55).
Щоб краще прийняти стиль Божого діяння, пам’ятаймо, що час потрібно прожити в його повноті, тому що найбільші справи та найпрекрасніші мрії довершуються не миттєво, а через зростання та дозрівання: у дорозі, у діалозі, у відношенні. Тому ті, хто зосереджується лише на миттєвому, на власних перевагах, яких потрібно досягти швидко й жадібно, на тому, щоб отримати «все і негайно», втрачають з поля зору Божу дію. Втім, Його план любові, навпаки, долає минуле, теперішнє і майбутнє, охоплюючи та поєднуючи покоління. Це проект, який виходить за межі нас самих, але в якому кожен з нас є важливим і, перш за все, покликаним вийти поза наявні межі. Для молодших – це питання виходу за безпосередні межі віртуальної реальності, яка часто відволікає нас від конкретних дій; для старших — не зациклюватися на сильних сторонах, які слабшають, і не шкодувати про втрачені можливості. Дивімося вперед! Дозвольмо формувати себе Божій благодаті, яка з покоління в покоління звільняє нас від стагнації в наших вчинках і від жалю за минулим!
У зустрічі між Марією та Єлизаветою, між молодими та старими Бог дає нам своє майбутнє. Дійсно, подорож Марії та прийом Єлизавети відкривають двері для вияву спасіння: через їхні обійми Його милосердя вривається в історію людства з радісною лагідністю. Тож я хотів би запросити всіх подумати про ту зустріч, більше того, заплющити очі і уявити, як на знімку, ті обійми між молодою Богородицею та старенькою матір’ю святого Івана Хрестителя; представити це в розумі та візуалізувати в серці, зафіксувати в душі як світлу внутрішню ікону.
А потім я запрошую вас перейти від уяви до конкретності, щоб зробити щось, щоб обійняти бабусь і дідусів і людей похилого віку. Не залишаймо їх на самоті, їхня присутність у родинах і громадах є безцінною, вона дає нам усвідомлення того, що ми поділяємо ту саму спадщину та є частиною народу, чиє коріння збережено. Так, саме люди похилого віку передають нам приналежність до Святого Народу Божого, їх потребує Церква, як і суспільство. Вони передають сьогоденню минуле, необхідне для побудови майбутнього. Шануймо їх, не позбавляймося їхнього товариства і не позбавляймо їх свого, не дозвольмо їх викинути!
Всесвітній день бабусь, дідусів і людей похилого віку має стати маленьким, делікатним знаком надії для них і для всієї Церкви. Тому я знову запрошую всіх – єпархії, парафії, братства, спільноти – відсвяткувати його, ставлячи в центрі переповнену радість відновленої зустрічі між молоддю та старшими. Вам, молодим людям, які збираються їхати до Лісабону або переживуть Світовий день молоді у своїх місцевостях, я хочу сказати: перед тим, як вирушати в дорогу, поїдьте до дідуся та бабусі, відвідайте наодинці літню людину! Її молитва захистить вас, і ви понесете благословення цієї зустрічі у своєму серці. Прошу людей похилого віку супроводжувати своєю молитвою молодь, яка збирається святкувати СДМ. Ця памолодь є Божою відповіддю на ваші прохання, плодом того, що ви посіяли, знаком того, що Бог не покидає Свого народу, але завжди омолоджує його творчістю Святого Духа.
Дорогі бабусі та дідусі, дорогі старші брати і сестри, нехай благословення обіймів Марії та Єлизавети досягне вас і наповнить ваші серця миром! Я благословляю вас з любов'ю. А ви, будь ласка, помоліться за мене.
† Франциск
Рим, Сан-Джованні ін-Латерано, 31 травня 2023 р., свято Відвідини Пречистої Діви Марії