Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
#Назустріч Різдву: День 3. Різдво пророків
30 листопада 2022
#НазустрічРіздву — це авторський духовний медіапроєкт владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії. У ньому єпископ прагне спільно із усіма людьми доброї волі благодатно та ефективно переживати кожен день Різдвяного посту на шляху до світлого празника Воплочення Божого Сина. Тому з усіма своїми фізичними та духовними силами вирушаймо у спільну мандрівку віри із владикою Богданом!
«А сталося це, щоб збулося сказане Господом через пророка…». Як часто читаємо цю та подібні фрази в Євангеліях, зокрема у розповідях про Христове Різдво! Вони свідчать про одну дуже суттєву для віри справу: старозавітні пророцтва навдивовижу точно передбачали і заповідали численні факти, пов’язані з життям і місією Ісуса Христа, починаючи від Його зачаття і народження від Діви і закінчуючи Його страсною смертю на Хресті. Саме ці пророцтва і їхня надзвичайна точність є найкращим доказом божественної природи Ісуса Христа та божественного походження плану спасіння, яке Бог Отець довершив через Свого Сина за співдіянням Святого Духа.
Слова пророків освітлювали історичний шлях людства, яке «в пітьмі ходило і жило у смертній тіні» (пор. Іс. 9, 1). Роль пророцтво у Різдві Христовому така вагома, що дехто навіть говорить про «Різдво пророків» (Джанфранко Равазі) і пояснює: «Посеред темної ночі історії звучить голос пророків. Проте, на превеликий жаль, вуха людей забиті балачками і глухотою егоїзму та не дозволяють, щоб у них увійшли палкі слова пророцтв. І тим не менше, Євангелист Матей для інтерпретації подій, пов’язаних з Народженням Ісуса, покладається саме на ці біблійні постаті, яких філософ Карл Ясперс вважав „найбільш оригінальними духовними та культурними феноменами людства“. Відтак кард. Равазі наводить вислів іншого відомого філософа — Блезе Паскаля, який вважав старозавітні пророцтва найпереконливішим аргументом божественного походження Христа Ісуса: „Найбільшим доказом щодо особи Ісуса Христа, є пророцтва… Вони є підготовкою до Народження Ісуса, в Євангеліє якого мали повірити у всьому світі. Пророцтва були необхідні, щоб можна було повірити в Євангеліє“ (Думки 706).
Справді, існує нерозривний взаємний зв’язок між Старим і Новим Завітами. Отці Церкви казали, що «Старий Завіт був „вагітний“ Ісусом Христом», підкреслюючи тим самим, що для правильного і повного розуміння життя і спасенного діла Господа Ісуса неодмінно слід заглибитися у старозавітні обітниці, пов’язані з Його особою. Зрештою, сам Ісус Христос заохочував апостолів і навіть своїх опонентів, пізнавати і відкритим серцем досліджувати тексти Священного Писання, щоб в них побачити таїнственний Божий план, що мав довершитися в Його Воплоченні і в Його Пасхальному переході від смерті до життя через Воскресіння: «Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене! Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним» (Йо. 5, 39–40). Так, у Святій Літургії ми називаємо Ісуса «сповненням Закону і пророків», прохаючи Його водночас, щоб Він наповнив серця наші «радістю і веселістю».
Втім, щоб розуміти Писання правильно, не досить лише задіяти власні людські здібності і природній розум. Священні Писання написані під натхненням Святого Духа і тільки у Святому Дусі, Який є також Духом Церкви, отримуємо світло для спарвжнього розуміння Священного Писання. Невипадково євангелист Лука, згадавши, як Воскреслий Ісус, будучи з двома учнями в дорозі до Емаусу, «почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього» (Лк. 24, 27), наприкінці розділу додав суттєве спостереження: «Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання…» (Лк. 24, 45).
Вчімося похилятися зі смиренним та відкритим серцем над священними текстами Пророків та інших книг Священного Писання Старого Завіту та просімо в Господа Ісуса про мудрість розуміння Слова Божого, бо «незнання Святого Письма є незнанням Христа» (св. Єронім).
Молитва
Предвічний Отче! Відкрий мої духовні очі і вуха на розуміння слів Священного Писання. Очисти моє серце від егоїзму, самодостатності і себелюбства, які не дозволяють Твоєму Духові, що «говорив через пророків», вільно увійти в моє життя і дарувати мені, по мірі моїх людських сил і здібностей, дар розуміння Таїнства Христа, укритого в Священному Писанні. Твоє спасенне слово, яке проголошували святі пророки і яке стало Тілом в лоні Пресвятої Богородиці, нехай втілиться і в моєму щоденному житті. Амінь!
