Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Небо є там, де є любов», — владика Богдан у празник Вознесіння Господнього
9 травня 2024
Цим святом вінчається діло нашого спасіння — відкуплення людського роду. Це діло спасіння почалося у Благовіщенні, а сповнивши його, Господь возноситься на небо. Все почалося на землі через гріхопадіння людини, яка віддалилася від Бога, а закінчується все на небі. Почалося все з того, що слово стало тілом і замешкало між нами, а закінчується все тим, що людське тіло у Христі Ісусі підноситься до неба і замешкує в домі небесного Отця. Такими словами Преосвященний владика Богдан розпочав свою проповідь у свято Вознесіння Господнього у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.
У своїй проповіді єпископ через призму сьогоднішнього свята запросив присутніх у храмі відновитися та укріпитися у вірі, надії і любові.
«Тільки Христос є наш єдиний Спаситель і тільки через Нього ми маємо доступ до дому Отця Небесного. Тільки Він сам повернувся до Небесного Отця і своїм вознесінням на небо Ісус простелив дорогу кожній людині. З’єднавшись з Ісусом у Хрещенні, людина іде до неба. Це є наша віра і це є джерелом нашої радості, бо ми знаємо для кого ми живемо і куди йдемо», — сказав проповідник.
Говорячи про віднову у надії, владика Богдан, звернув увагу вірних на перешкоди, які трапляються у житті людини та можуть посіяти сумніви і страх. «Навіть коли у нашому житті трапляються випробування, утиски, страждання, це не зупинить нас на цій дорозі до Отця. В часи Ісуса було безліч ворогів, які чигали на Нього, робили наклепи, арештували, чинили тортури, убили, але не могли перемогти. Сьогодні Ісус запевняє, що Він є з нами і ніхто нас не переможе. І це є джерелом нашої надії. Християни є людьми надії, бо їм світить світлом воскресіння присутній у них Господь Воскреслий. Саме тому, навіть перед лицем смерті, християнин не паде у розпач», — мовив архієрей, навівши за приклад також слова апостола Павла до солунян, який говорив наступне: «Коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з Ним. Втішайте один одного цим словом!» (1 Сол.14, 13–18).
«Ісус промовляє до тих, хто Його любить. Ті, хто є з Богом, є непереможними, навіть, коли йдуть на смерть з любові, щоб не загарбати, але, щоб захистити. Ми покликані бути з Богом, тобто жити у любові. Ми є закорінені в небі. А небо — це є Бог і Боже життя, яке вже тут на землі проникає нашу земну дійсність через наше свідчення, життя і любов. Тому казали святі отці, що коли людина побачила любов, то вона побачила Пресвяту Трійцю», — сказав апостольський екзарх, закликаючи до віднови у любові, яка також повинна супроводжуватися ділами.
«Ми, християни, є дуже активними у суспільному житті людьми. Християни першими беруть на себе виклики і відповідальність за переміну цього світу, бо вони хочуть, щоб той світ був перемінений у світлі Божої правди, Божого закону. А люди, які закорінені в землю, не мають надії і радості. Той смуток, який вони відчувають у серці, хочуть притупити розвагами. Спостерігаємо у світі шаленство споживацтва і там немає любові та жертовності. Там є страх перед смертю і безнадія. Ми є покликані жити любов’ю і свідчити любов, бо там, де є любов, там є Христос Воскреслий», — підсумував проповідник.
«Пригадайте собі сьогодні, що ви є покликані до неба, а друге, що початок неба ви носите в собі. Небо є ближче, ніж ви собі уявляєте. Небо є там, де є любов, де є жива віра, де люди всю свою надію покладають на воскреслого Спасителя. Це небо ми носимо у собі. Хай воно щораз то більше проникає ваше земне життя і хай люди, що вас зустрічатимуть, відчують невидиму, але реальну присутність нашого воскреслого Спасителя у нас і між нами», — сказав на завершення своєї проповіді владика Богдан, окреслюючи божественний вимір неба у житті людини.
