Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Погляньте на потреби наших братів і сестер українців та споможіть їх!», — владика Богдан в Нюрнберзі
4 грудня 2022
Сьогодні багато людей в Україні ставлять собі питання, що мені робити, бо я не маю чим зігріти мою оселю? Що мені робити, бо мій брат, мій син, мій чоловік на фронті? Що мені робити, бо я не маю на чому приготувати їжу? Що мені робити, щоб врятувати своїх дітей? Ось справжні клопоти з яким зустрічаються люди в Україні та інших країнах світу. Так розпочав свою проповідь Преосвященний владика Богдан, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, розважаючи над притчею про багача, в храмі Святого Миколая м. Нюрнберг, завітавши туди на запрошення громади з нагоди престольного празника за григоріанським календарем.
Єпископ звернув увагу вірних на питання, яке турбувало головного героя притчі, який переймався своїм врожаєм. «У багача з притчі були інші клопоти. Він журився де заховати свої скарби, а насправді треба було думати як правильно ними розпорядитися. І саме тієї мудрості — вміти розпоряджатися матеріальними благами, які Бог дає в наші руки, хоче нас навчити нинішнє Боже Слово», — сказав архиєрей.
Владика Богдан навів за приклад слова Василія Великого, який говорить про два види випробувань для людини в цьому житті, а саме скорботою в нестатках та добробутом. «В терпінні являється чим є наповнене серце людини. І нераз являється, що людина немаючи вміє ділитися з іншим, жертвує тим, що має і навіть самим собою, думаючи про інших, а не про себе, думаючи про праведність перед Богом. А випробування в добробуті для багатьох людей стає іспитом, який їм складно скласти. Тому, важливо в обох обставинах життя, в нестатках і в достатках, зберегти людську гідність», — цитує отця Церкви проповідник.
«Даючи людині в руки свої дари, Господь очікує від нас мудрого розпорядження ними — ділитися з потребуючими», — каже єпископ, підсумовуючи вище наведені слова.
Владика Богдан, повертаючись до теми євангельської притчі, наголосив на тому, що з нами навіки залишиться те, що ми дали убогим. Наші багатства будуть проти нас свідчити і нас засудять, якщо ми не слухалися Божого голосу, яким Він звертався до нас через ближніх у потребі.
«Ми не є убогими, щоб не чинити милості. Тільки убогість серця може нам перешкодити. Кожен з нас є багатий різними дарами і талантами. Дар слова доброго, дар співчутливого серця, дар усмішки, дар часу, який можемо приділити безкорисливо служачи потребуючим як волонтери, — сказав апостольський екзарх, звертаючи увагу на потреби людей в україні, які переживають лихоліття війни і продовжив, — під час війни проти України розцвів на різних землях волонтерський рух. Погляньте на потреби наших братів і сестер українців та споможіть їх необхідними речами. Багатіти у Бога — думати про убогих, людей в яких до нас приходить Бог. Даючи убогому, ми багатіємо у Бога», — підсумував єпископ.
На завершення своєї проповіді владика Богдан поставив за приклад покровителя даної парафії, який дає приклад безкорисливої любові, творячи яку людина може стати багатою у Бога.
«Маймо євангельську мудрість використовувати час у ті лихі і короткі дні, щоб мали відкрите серце та очі на потреби ближнього свого і виходити щедро ближньому назустріч. Тільки так ми явимо світові красу Христового Євангелія, красу християнського життя. І нехай Господь за молитвами вашого святого покровителя усім вам у цьому допоможе», — мовив архиєрей.
Після Літургії Об’єднання українців Франконії представило підготовану театральну сценку святого Миколая за участі дітей з парафії.
Потім в м. Ерланген відбувся вечір «Таємниця святого Миколая» з Марією Бурмакою, яка творчо представила дітям та молоді постать святця та його добродійства. Дане дійство відбулось завдяки Українській суботній школі Ерлангену (УСЕ), яка віднедавна розпочала діяльність і на даний час в ній навчається близько сто дітей. Також варто додати, що школа за короткий час своєї діяльності завоювала увагу не тільки серед українців, але й серед німецького населення.
