«Продовжуймо молитися, свідчити правду та протиставлятися злу війни ділами християнської любові та людської солідарності», — владика Богдан під час молитви за мир
13 червня 2024
11 червня 2024 року у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці лунала молитва за мир, в якій взяли участь єпископи та національні директори, відповідальні за захист довкілля в Єпископських Конференціях Європи, які цими днями проводили своє засідання у Мюнхені. Організатором цієї молитви, як і усього заходу, виступив владика Богдан, голова Комісії соціального душпастирства при Раді Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ).
«Цей храм завжди залишається місцем молитви, місцем духовної розради, місцем, де ми намагаємося зцілювати рани війни», — розповів учасникам молитви Преосвященний владика Богдан, наголосивши на важливості цієї духовної святині для українців, які рятувалися від війни в Україні. Єпископ поділився пережитим досвідом спілкування з людьми, які знайшли прихисток у Німеччині і в цьому храмі благали про Боже милосердя та про силу для свого народу.
Також апостольський екзарх відзначив важливість підтримки та солідарності з боку кардинала Рейнхарда Маркса, який разом з українцями молився у цьому храмі, проголошуючи слова правди та надії, які християни черпають з віри у воскреслого Христа.
Цей катедральний храм став справжньою «катедрою», амвоном, з якого лунають слова правди і надії, яку ми черпаємо з нашої віри у Христа Воскреслого» — підкреслив проповідник.
А третя роль храму, за словами Апостольського Екзарха, полягала на тому, що він став місцем милосердної любові і солідарного служіння жертвам війни. «З перших годин повномасштабного російського вторгнення до цієї церкви йшли потоки людей з гуманітарною допомогою: одягом, продуктами, ліками, пожертвами. Таким чином ми втілювали в життя те, що згодом скажуть єпископи УГКЦ у своєму Синодальному листі 2022 року, цитуючи слова апостола Павла: „Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром“ (Рим. 12, 21), — сказав владика Богдан.
Підсумовуючи, єпископ зауважив, що ці три елементи: молитва — свідчення правди і служіння, якими намагається жити катедральний храм, відобразили справжню природу Церкви, покликаної бути спільнотою людей, які живуть вірою, проголошують слово надії та охоплюють людей, які страждають, милосердною любов’ю.
Насамкінець проповідник звернувся до присутніх представників Католицької Церкви у різних країнах Європи та США зі словами подяки: «Сьогодні від імені нашого народу я хочу сказати всім вам, а у вашій особі — вашим помісним Церквам та вашим народам наше щире спасибі! Повторю те, що сказав 19 березня 2022 року пані Президент Словаччини під час Європейських католицьких соціальних днів у Братиславі: „Якщо це випробування впало на нас, нехай воно закінчиться на нас. Ми не бажаємо, щоб воно поширювалося далі. Але допоможіть нам вистояти, допоможіть нам захистити мир, гідність і свободу — нашу і вашу!“», — сказав владика Богдан, закликавши присутніх до подальшої молитви за мир і до солідарності з Україною.
«Тож продовжуймо молитися, свідчимо правду та протиставляймося злу війни ділами християнської любові та людської солідарності! Молімося рівно ж за навернення Росії, як нас закликала Пресвята Богородиця у Фатімі. Бо недостатньо назвати злочини по імені чи притягнути винних до відповідальності. Ми впевнені, що це станеться і що відповідальні за розв’язання і ведення цієї жахливої війни постануть перед судом історії і, якщо не людським, то обов’язково Божим судом. Але покаранням не можна перемогти зло. Зло можна подолати, а його наслідки зцілити лише Божою благодаттю та милосердною любов’ю. Тому, як би важко це не було, для нас важливо не випускати з поля зору перспективи прощення та примирення як неодмінних передумов для справді стійкого миру на нашому континенті. Бо, як справедливо сказав святий Іван Павло ІІ: „Немає миру без справедливості. Але немає справедливості без прощення“, — сказав на завершення свого слова до присутніх учасників молитви Владика Богдан.
По завершенні молитви присутні у храмі запалили свічки перед іконою Богородиці, намальованій на дошках з-під боєприпасів, що входила до циклу виставки ікон під назвою «Ікони проти війни», автором яких є українські художники Олександр Клименко та Софія Атлантова.