Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Справжній порятунок прийде від Бога», — владика Богдан у Мюнхені
31 липня 2023
30 липня 2023 року у катедральному храмі владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у співслужіння з владикою Андрієм, єпископом-помічником Київської архиєпархії УГКЦ, Секретарем Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви та з владикою Миколаєм, єпископом-помічником Івано-Франківської архиєпархії.
«Ми — діти українського народу, який є спраглий справедливості. Сьогодні ми просимо у Бога милосердя, помочі і заступництва. І ми усвідомлюємо, що у тих важких обставинах воєнного лихоліття, яке наш народ досвідчує, справжній порятунок прийде від Бога», — розпочав свою проповідь апостольський екзарх.
А відтак єпископ, беручи до уваги події повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, показав дію Бога у цей час, що в свою чергу для людини є чудом.
«Кожного дня ми хочемо добрих новин і розуміємо, що повна перемога буде чудом. Втім, чуда вже відбуваються. Чудом є існування нашої держави, нашого народу. Чудом є, що ми зберігаємо надію, що ми не тратимо віри в перемогу світла і добра над темрявою гріха, ненависті і агресії. Тут мусить Бог бути при справі, щоб його народ не впав у розпач і зневіру. Нас б’ють і переслідують, а ми стаємо ще міцніші. Нас хочуть заморозити, але ми зігріваємо одне одного теплом любові і солідарності. Нас хочуть позбавити домівок, а ми приймаємо у рідні оселі братів і сестер, які втратили все. Цілий світ бачить це чудо, захоплюється і дивується тому, де ті українці беруть силу. Де джерело їхньої надіі? А ми кажемо: „у нашій вірі в Бога“. То Бог довершує ті чуда, які ви бачите сьогодні і віримо, що Він довершить ще більше чудо — визволення і віднови нашої держави», — сказав архиєрей.
«Але чуда не відбуваються самі від себе. Чудо — це Божественна і людська дія, в якій завжди є дві особи: Бог і людина. У Старому і Новому Завітах ми бачимо, що чудо завжди відбувалося за тої співпраці людини і Бога. Людина мусіла зробити своє, щоб Бог втрутився в її історію і зробив Своє там де людина нічого не може зробити, там де людських сил бракує», — сказав проповідник.
Потім владика Богдан через призму недільного Євангеліє (Мт.14, 14–22) вказав на три важливі науки, які сьогодні можемо досвідчити від Ісуса, який заохочує вірити в чудо і співпрацювати задля чуда.
Перша наука — це власний приклад Ісуса. «Господь бачить нужду народу і не відвертається, а змилосердився над ними. Треба мати відвагу подивитися болючій дійсності в очі. Ісус дивиться на свій страждаючий народ в ту мить, коли Він сам страждає. Бо чудо помноження хліба відбулося після того як Він довідався про смерть Івана Хрестителя. Він хотів бути на самоті. І це природньо, що після поганої новини ми з ніким не хочемо говорити і нічого не хочемо чути. Але Ісус мусів змінити своє рішення, бо Він побачив людей, які страждають. Він забуває про свій біль і про свою журбу, бо звертає свою увагу на другу людину, починає їм допомагати», — мовив єпископ.
Далі апостольський екзарх пригадав як зустрів на «Марсовому полі» у Львові молоду вдову, яку запитав про те як вона собі дає раду з болем втрати чоловіка. «Я допомагаю іншим», — відповіла вона. «Ця вдова розпочала волонтерство, щоб продовжувати справу свого чоловіка. І таких випадків, коли люди відриваються від свого болю і журби, але звертають увагу на страждання іншої людини чи народу, починають служити — це велике чудо Божої любові. І приклад такої любові дає Ісус», — засвідчив проповідник.
«Друге, що дає нам Ісус як поміч задля чуда, — це Його Слово, яким Він до нас промовляє. Ісус спершу вислуховує апостолів, які дають Йому пораду розпустити народ — їхні слова не є натхнені Божим духом, а Господь скеровує до них і до нас Боже Слово, кажучи, щоб вони дали людям їжу. Дайте щось зі себе, тоді буде чудо. Чудо — це завжди співдія Бога і людини. апостоли приймають це слово і починають вірити в нього, міняють свою поведінку — відбувається навернення. Людина має запропонувати себе як слугу Божого, а не відвертатися. Тоді стається чудо», — запевнив архиєрей.
Третьою наукою, за словами проповідника, є з довірою віддавати все в руки Божі. «Коли здається, що ситуація безвихідна і бракує ресурсів, тоді Бог дає свою могутню благодать, необхідну для чуда, і світ перемінюється на наших очах, але обов’язково з нашою співдією. Там, де людина не відвертає свого погляду від стражденного народу, там, де вона дає від себе те, що може, не залишаючись байдужою і пасивною, але поручаючи з повною довірою все Богові», — сказав владика Богдан.
На завершення своєї проповіді єпископ закликав присутніх у храмі поставити собі питання: «Що ми готові дати від себе для ближнього і для Господа Бога? Щоб подарувати ближньому надію і допомогти Богові зробити чудо в моєму житті, моєї родини і мого народу».
А після Літургії владика Богдан благословив «духовні валізки» для паломників апостольського екзархату, які наступного дня вирушають на Світовий День Молоді до Лісабону.
«Бажаю, щоб наша молодь свідчила свою віру перед цілим світом», — сказав єпископ, закликаючи молодих українців бути свідками правди і благовісниками надії. «Дайте свідчення про страждання нашого народу і також його любові до Бога!», — закликав владика Богдан.
До слова «духовна валізка» для паломника містить Святе Письмо, Катехизм для молоді, чотки і свічку.
