Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Цінність кожної миті нашого життя
8 серпня 2025
У пʼятому духовному роздумі зі серії «Вічні Істини» владика Богдан, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, застановляється над цінністю людського життя та кожної його миті.
Смерть нагадує нам про швидкоплинність нашого буття. Святий Августин, оглядаючись на свій життєвий шлях, звертав увагу на непостійність усього, з чого складається людське життя в цьому світі, і що, зрештою, не може забезпечити душі справжнього щастя — саме через свою скороминущість і непостійність: «Серед усіх улюблених речей душа не знаходить місця, де б могла спочити, тому що вони не постійні… Бо у слові Твоєму, яким Ти їх створив, вони чують таке веління: „звідси і досі“» (Сповідь, 4, 10).
Водночас смерть, вказуючи на тимчасовість нашого існування, пригадує нам, що кожна мить життя — неповторна, унікальна і, отже, безцінна. Усвідомлення цього має допомогти нам цінувати кожну мить, наповнювати її сенсом, правдою, любов’ю та добром. Адже лише так короткі моменти нашого земного життя ми можемо поєднати з вічністю й надати їм непроминаючої вартості. Натомість, марнуючи час, ми залишаємо по собі порожнечу, яку вже ніколи не можна буде заповнити.
Пригадую, як одного разу журналістка запитала світлої пам’яті Блаженнішого Любомира, за чим він у житті найбільше шкодує. Після короткої паузи, з ноткою смутку в голосі, він відповів: «Я найбільше шкодую за змарнованим часом». Це мене здивувало, адже я був свідком його щоденного служіння — Богові, Церкві, людям… Він не шкодував ні сил, ні часу. Та це зізнання стало для мене глибокою наукою про цінність часу і неповторність кожної миті, яку дарує нам Господь.
Близькість рідних і дорогих осіб, розмови з мамою й татом, час із дітьми, зустрічі з приятелями, які розуміють і підтримують, години, присвячені безкорисливому служінню — усе це безцінні миті нашого життя! Маємо їх цінувати як великий Божий дар і дякувати за них Богові та ближнім.
А ще більш цінний — час, який ми свідомо присвячуємо спілкуванню з Богом, єдиною надійною Опорою і Джерелом нашого життя. Такі зустрічі дадуть нам відчуття глибокого сенсу пройденого шляху, коли ми, як святий Августин, озирнемось на минуле. Вони також стануть джерелом надії в погляді в майбутнє, коли в нашому серці звучатимуть євангельські слова Христа — як непомильна обітниця спасіння і вічної радості: «Слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний — поставлю тебе над великим. Увійди в радість Господа твого» (Мт. 25, 21).
Молитва
Господи і Владико неба й землі! У Твоїх руках — час мого земного життя і моя доля тут і у вічності. Дай мені ласку мудро використовувати кожну мить мого життя — для сповнення Твоєї волі, служіння ближнім, на славу Твою і для спасіння моєї безсмертної душі. Амінь.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
