У Кевелярі розпочався формаційний курс духовенства Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії
27 жовтня 2025
27 жовтня 2025 року у Кевелярі розпочався черговий формаційний курс для духовенства Апостольського екзархату, присвячений темі «Бути благовісниками надії. Євангелізація в часи війни».

Програма курсу, що триватиме кілька днів, покликана зміцнити священників у їхньому духовному покликанні, свідченні віри та служінні українському народові в непростих обставинах воєнного часу.
Курс розпочався молебнем до блаженного священномученика Петра Вергуна, який є зразком вірності Богові й Церкві у переслідуваннях.
Після молитви до учасників звернувся апостольський екзарх для українців візнтійського обряду в Німеччині та Скандинавії, Преосвященний владика Богдан, який закликав священників розпочати цю подію як спільну духовну мандрівку:
«Ми вирушаємо в спільну духовну мандрівку. І наша мандрівка вплетена у всю історію Спасіння», — наголосив архиєрей.
Єпископ звернув увагу на те, що навіть у часи великих випробувань і потрясінь Бог діє в історії свого народу, і священники покликані бачити цю дію очима віри:
«Ми, як люди духовні, маємо можливість і покликання дивитися на все, що відбувається, поглядом віри — бачити Бога присутнього, Бога діючого в історії. Ми є не тільки свідками, ми є знаряддям у Божих руках. Через нас Бог об’являє свою присутність у світі».
У своєму слові владика Богдан звернув увагу на постать блаженного о. Петра Вергуна, священника, який у ХХ столітті залишив приклад мужності, апостольської ревності та любові до свого народу.
«Блаженний Петро пройшов через тісні двері. Його життя було сповнене випробувань, але він залишався вірним Богові й своєму народові. Він не шукав успіху — шукав людину. Казав: поки тут залишається один українець, я також залишуся. Це геройський вияв вірності Богові, Церкві і своєму народові», — зазначив архиєрей.
Владика Богдан також застеріг перед небезпекою духовного поневолення через ідеологію «русского міра», наголошуючи, що євангелізація сьогодні включає також просвітництво, захист правди та духовну опіку над своїм народом.
«Просвітництво, свідчення правди — це також поширення Євангелія. Христос каже: „Пізнайте правду, і правда вас визволить“».
Єпископ згадав також блаженну Едіґну, яка, живучи серед іншого народу, ділилася скарбом своєї віри:
«Вона вчить нас відкритості до інших. Ми маємо бути Церквою, яка ділиться своїми духовними дарами».
На завершення владика подякував священникам за їхнє служіння, закликаючи не боятися труднощів і вірно сіяти Слово Боже, навіть тоді, коли плоди не видно відразу:
«Йдімо далі. І нехай Бог, за молитвами Пресвятої Богородиці та наших блаженних, благословить нас на дорогу проповідування Божого Слова».
А після молитви духовенство разом із єпископом застановлялись над тим як промовляти до людей Божим словом, щоб воно було словом надії до життя і словом зцілення, беручи до уваги контекст травмованих війною українців.





