Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Владика Богдан: «Євангеліє — це наука любові, яка є суттю Божого життя і суттю нашої святої віри»
20 січня 2023
19 січня 2023 року, у день Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Преосвященний владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Мюнхен і звершив чин великого водосвяття.
У своїй проповіді єпископ, розважаючи над словами Небесного Отця: «Це Син мій улюблений, у ньому моє уподобання», показав таємницю відносин між трьома Божими Особами, яка виражається у любові та є суттю життя Бога і суттю нашої віри. Рівно ж, владика Богдан наголосив на тому, що людина через Хрещення занурюється у Божу любов, яка єднає Особи Пресвятої Тройці. «Це таїнство Божої любові звіщає нам сьогоднішнє свято. Таїнство любові, в яку ми занурюємося через Хрещення», — сказав проповідник.
«Господь сотворив нас з любові, обдаровує нас своєю любов’ю і дає нам життя вічне через свою любов, навіть коли ми відрікаємося любові Божої через гріх. Ісус об’являє нам цю таємницю Божої любові і ми сьогодні в Ісусі Христі можемо почуватися, як Ісус — улюбленими Божими дітьми», — мовив архиєрей і звернув увагу на щоденній важливості потреби любові в житті людини, що в свою чергу дає силу витривати у випробуваннях, а також спонукає людину віддати життя за тих, кого любимо.
«Господь дає нам цю благовість любові не тільки, щоб ми раділи, щоб набралися сил і надії, але також, щоб ми дивилися одне на одного як на брата і на сестру, таких самих улюблених як ми. Бог дає нам свою любов, щоб ми нею ділилися. І коли ми чуємо у храмі звернення «дорогі брати і сестри у Христі» — це не є просто гарний церковний вислів, яким священник нас вітає, це — дійсність, в яку ми ввійшли через Хрещення. Ми стали одні для одних братами і сестрами, і ми винні одне одному любов, — сказав владика Богдан і продовжив, — любити одне одного — це наше завдання і покликання, і навіть заповіт Христа, який залишив нам цю заповідь: «Любіть один одного, як я вас полюбив» .
Далі єпископ, розважаючи над проявом найвищої любові Божого Сина, яку Ісус проявляв у своєму земному житті, наголосив на інклюзивному вимірі цієї любові. Ісус, за словами проповідника, виявляв милосердя потребуючим, ділився хлібом з голодуючими, розраджував і зцілював недужих, нікого не проклинав і не ненавидів. Навіть супроти своїх розпинателів Ісус не допустив до свого серця озлоблення чи помсти, але і їх огорнув своєю Божою любов’ю, молився за них, отих нещасних засліплених ненавистю людей. «Він не бажав їхньої загибелі, він прагнув їхнього спасіння. Він і за них віддавав своє життя», — сказав проповідник.
У контексті російської військової агресії проти України владика Богдан підкреслив те, що українці сьогодні розуміють, що наші захисники є носіями такої Божої любові у своєму серці і в житті. «Вони багато не говорять, без пафосу ідуть назустріч смерті, щоб ми жили, щоб ми були врятовані, щоб нас захистити. Вони це роблять, бо бачать в нас когось близького, рідного. Йдуть туди не просто за свої родини. Вони йдуть на фронт, щоб захистити всю нашу велику українську родину. До них з повним правом відносяться слова Христа Ісуса про те, що більшої любові не має ніхто як той, хто готовий своє життя віддати за своїх братів і сестер», — наголосив архиєрей.
Потім єпископ пригадав слова святого Папи Івана-Павло ІІ під час беатифікації українських мучеників, який говорив про велику любов наших блаженних і просив, щоб ми пам’ятали цю любов і її наслідували: «Пам’ять про них не може бути втраченою, бо вона є благословенням. Їм ми виявляємо наш подив і нашу вдячність. Як ікона Євангеліє блаженств пережита аж до пролиття крові. Вони становлять знак надії для наших і прийдешніх часів. Вони показали, що любов є сильніша від смерті».
А відтак, апостольський екзарх провів паралель з українськими воїнами, називаючи їх подвижниками любові: «Їм ми зобов’язані нашу вдячність і нашу пам’ять. Щоб та пам’ять не була короткою, особливо, коли закінчиться війна, — ми маємо завжди пам’ятати, кому завдячуємо мир і вже тепер вчімося наслідувати їх у любові».
Ще раз пригадуючи слова св. Папи Івана Павла ІІ, владика Богдан звернув увагу, як Божа любов має проявитися у практиці щоденного життя: «Ніхто не спроможен любити більше ніж тоді, коли він за своїх друзів життя віддає. Мученики, яких сьогодні проголошуємо блаженними, йшли за добрим пастирем аж до кінця. Нехай їхнє свідчення не залишиться для вас тільки причиною до вихваляння. Нехай радше стане запрошенням до того, щоб їх наслідувати. Не від усіх вимагається і не кожен можливо готовий, як від цих блаженних мучеників, до найвищого випробування через проливання крові. Однак кожному доручено завдання йти за Христом із щоденною та вірною самовідданістю». А далі Святий Папа навів приклад блаженної сестри Йосафати Гордашевської, засновниці згромадження сестер служебниць, яка «посвячуючись дітям, хворим, убогим, неписьменним та знедоленим і часто у важких і не позбавлених страждань ситуаціях, у надзвичайний спосіб зуміла втілити Євангеліє у своє щоденне життя».
Підсумовуючи вище сказане, владика Богдан мовив наступне: «Євангеліє — це наука любові, що є суттю Божого життя і суттю нашої святої віри. Хто любить, той є правдивим християнином».
А відтак, єпископ закликав усіх присутніх пам’ятати про наших захисників, молитися за них та вчитися у них любові, вірності і жертовності до ближніх, до рідного народу.
Слухаючи і приймаючи до свого серця слово Боже: «Ти — син мій улюблений…, Ти — дочка моя улюблена…», черпаймо з Божої любови силу до життя, до подолання труднощів і викликів у нашому житті. Але водночас нехай під впливом цього слова Божого міняється і наш стосунок до наших ближніх, до тих, хто сидить поруч тут в храмі, до тих, кого зустрінемо на вулиці, а особливо до тих, хто своє життя за нас віддає — це мій брат, це моя сестра. І нехай кожен подумає як ми можемо відповісти на цю велику Божу і людську любов, яку ми отримуємо в Ісусі Христі і від наших ближніх», — завершив свою проповідь владика Богдан.
