Владика Богдан взяв участь у пленарній зустріч Ради Єпископських Конференцій Європи у Белграді

Серед учасників був представник Української Греко-Католицької Церкви владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства. За доручення Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава єпископ брав участь у засіданнях, а також у приватних розмовах розповідав про жахіття російсько-української війни.

Також як президент комісії душпастирської соціальної опіки і економічного відділу Ради був присутній на зустрічах владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії.

Рада єпископських конференцій Європи (CCEE) складається з президентів європейських єпископських конференцій, що розуміються в географічному сенсі. Таким чином, вона варіюється від Португалії до Росії, загалом 33 президенти плюс шість представників помісних церков, які не мають спеціальної єпископської конференції. На відміну від іншої подібної організації «COMECE», її завдання — суто душпастирське, а склад оновлюється разом з оновленням президентів єпископських конференцій.

Як зазначається у підсумковому комюніке, праці розпочалися оглядом ситуації в Європі, чому допомогли доповіді голови Комісії єпископатів ЄС, Апостольського нунція при ЄС та Постійного Спостерігача Святого Престолу при Раді Європи. Далі очільники різних комісій представили свою діяльність. Із доповідями виступили єпископ Латинської Америки Мар’яно Крочіата, Президент COMECE, архиєпископ Ноель Треанор, Апостольський Нунцій при Європейському Союзі, та монсеньйор Марко Ганчі, Спостерігач Святого Престолу при Раді Європи.

Роль регіональних об’єднань у синодальному процесі

У своєму вступному слові владика Ґінтарас Ґрушас, архиєпископ Вільнюський і Голова Ради Єпископських Конференцій Європи, нагадав про відкриття нової штаб-квартири Ради єпископських конференцій Європи в Римі, задуманої з метою зміцнити співпрацю та обмін європейських єпископів між собою та з Апостольською Столицею, а також надати нового пастирського та екуменічного імпульсу, особливо в Ювілейний рік та в контексті синодального процесу.

Готуючись до другої сесії Синоду, присвяченого синодальності, архиєпископ Ґрушас зупинився на ролі, яку можуть відігравати континентальні органи та єпископські конференції в тому, щоб зростати в синодальності та жити нею. Він також представив ініціативи в екуменічній сфері, якими займається CCEE: оновлення Європейської екуменічної хартії, підписаної разом з Конференцією Європейських Церков (CEC) в 2001 році, яка в новій редакції повинна бути підписана в неділю після Великодня 2025 року, в рік, коли дата Пасхи збігається для всіх християн. Врешті, він закликав усіх готуватися до Ювілею, що наближається, щоб «він став подією благодаті для наших спільнот і наших країн та нагодою засвідчити, що Христос є єдиною надією для людини».

Євангелізація в актуальному контексті

Кардинал Роберт Превост, Префект Дикастерії в справах єпископів, виголосив доповідь на тему «Євангелізаційний і місіонерський вимір Церкви в Європи», відправними точками якої став актуальний контексті, як от нещодавні вибори до Європарламенту та різні кризові ситуації в світі, між якими — війна в Україні та війна на Близькому Сході. Як виходець із августиніянської чернечої родини, в світлі бачення часу, запропонованого святим Августином, він зосередився на ключовій ролі Втілення Ісуса, яке ми маємо змогу переживати в Євхаристійному богослужінні та втілюючи в щоденному житті «спосіб любити, притаманний Ісусові Христові».

На думку Префекта Єпископської Дикастерії, потрібно повертатися до Воплочення, дивлячись у майбутнє у «світлі, яке випливає з віри в Ісуса Христа», воплоченого і сяючого в серці кожної людини, яка Його приймає», бо «майбутнє християнської віри — це не моя думка».

Знаком цієї втіленої віри є Євхаристія. Отже, «якщо ми думаємо, що майбутнє віри зумовлене проблемою євангелізації, щоб впоратися з секуляризацією, ми не говоримо нічого поганого. Однак ми не говоримо всієї правди. Як проблема секуляризації, так і проблема атеїзму чи релятивізму не повинні бути кінцевою причиною, яка визначає наші душпастирські програми євангелізації чи реєвангелізації».

Кардинал закликав нас турбуватися не стільки про статистику, скільки про те, щоб «втілювати в життя спосіб любові Ісуса Христа», керуючись милосердям, а не критеріями прозелітизму, бо «майбутнє Церкви проходить не через кількість, а через милосердя і братерство».

Ця віра повинна бути принесена в Європу, яка не є статичною реальністю, але динамічною, визначеною також викликом міграції, яку не слід розглядати як «соціальну проблему», але як «необхідність, що вимагає справжньої відповіді в християнському дусі», як і «слухання крику тих, хто страждає», як і «спосіб, в який ми стикаємося з лихом війни».

Члени Ради Єпископських Конференцій Європи також мали зустріч з Предстоятелем Сербської Православної Церкви патріархом Порфирієм. Учасники асамблеї закликають 21 вересня, міжнародний день миру, піднести молитву за жертви війн.

Наступна асамблея відбудеться від 8 до 10 жовтня 2025 року в Лісабоні.

Джерело: synod.ugcc.ua
Фото: kc.org.rs

Дивіться також

24 червня Владика Богдан: «Наша доля вирішується у наших щоденних виборах» 18 червня У Мюнхені провели екоконференцію 17 червня Який приклад дає сотник християнам?