Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Все, що ми робимо з любові та в любові, утверджує Боже життя у нас», — владика Богдан у Новому Ульмі
19 вересня 2022
Ваша громада є унікальною у своїй історії, бо в ній ми відчитуємо історію нашого народу в ХХ ст., а тепер ви творите цю історію нашого народу на цих землях в ХХІ столітті. Народу, який має тисячолітню християнську історію. Такими словами, 18 вересня 2022 року, звернувся до вірних однієї з найстаріших парафій, а саме Успіння Пресвятої Богородиці м. Новий Ульм, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан.
У своєму слові єпископ згадав часи творення християнства на українських землях і його подвижників, а відтак підкреслив, що ми є носіями цієї віри. «Скільки було гнобителів і загарбників, які прагнули знищити наш народ і Церкву, та їм не вдалося. Бо ми є Божим народом, який дві тисячі років іде дорогою Христа. А, хто йде цією дорогою, не загине, а буде жити навіки. Коли ми живемо з Христом, будемо жити вічно. Ми є народ, якого ніякі потуги пекла не здолають. Тому ми сьогодні дякуємо Богові за той дар віри, яка тримає нас при житті як народ, як спільноту і кожного з нас зокрема», — сказав проповідник.
Владика Богдан, говорячи про важливість Божого слова в житті людини, наголосив на тому, що воно є скероване як до народу, так і до кожної людини зокрема. Тому значущим є пізнати, що Господь хоче нам сказати.
«В послання ап. Павла до галатів ми читаємо: „Я з Христом розп’ятий. Живу вже не я, а живе Христос у мені“. Що це означає? Хто з нас може так само сказати — я з Христом розп’ятий? Я думаю, коли дивимося на теперішню історію нашого народу, наш народ є зараз з Христом розп’ятий. Бо так як про Христа сказано „зненавиділи вони мене без причини“, так само ми з повним правом можемо сказати про наш народ. Ця війна не мала ніякої причини. Вона не була ніким і нічим спровокованою. Вони нас зненавиділи без причини. Вони нас розпинають на очах цілого світу. Але ми не є самі, бо з нами Бог. А ми намагаймося бути з Богом. Ми віримо і знаємо, що Христос страждає в кожному з нас, страждає в нашому народі, в наших захисниках, волонтерах, капеланах, лікарях, в наших полонених, які зносять тортури і, яких вбивають. Але Христа не можливо полонити і перемогти. Вони можуть вбити наше тіло, але духа нашого від нас вони не заберуть. Божий дух воскресить тіло нашого народу. Маємо турбуватися про те, щоб Божий Дух жив у нашому народі, в кожному з нас», — наголосив апостольський екзарх.
Далі владика Богдан, через призму Євангелія, показав шлях, яким можна осягнути життя в Христі. «Живу вже не я, а живе в мені Христос», — як це осягнути, що для цього треба зробити? Апостол Павло навчає, щоб жити з Христом треба вмерти для гріха, вмерти для світу, вмерти для диявола. Не може в одному домі жити Бог і диявол. Не може в одному серці жити сатана і Христос. Не можемо, каже Ісус, двом панам служити. Ми мусимо для когось одного вмерти. І тоді, ми вмираємо для гріха, для диявола, щоб жити для Бога. Або, не дай Боже, вмираємо через гріх для Бога. Отже, розірвати стосунок з сатаною, попрощатися з гріхом — це є перший крок до того, щоб жив у нас Христос.
Наступним кроком єпископ назвав любов, посилаючись на слова Йоана Богослова «хто любить — Бог у ньому перебуває, а він — у Бозі». «Все, що ми робимо з любові та в любові, утверджує Боже життя у нас. Це може бути дрібна річ: усмішка до людини, зацікавлення її життям чи здоров’ям, телефонний дзвінок до рідних, розпитуючи про їхнє життя, запевнимо, що ми про них пам’ятаємо і молимося. Простий жест підтримки і любові, вже не кажучи про геройську самопожертву за ближнього — найвищий акт любові. Тому Христос живе сьогодні в тих, хто віддає своє життя за Батьківщину, за нас із вами. Вони можуть з повним правом сказати: «Живу вже не я, живе вже в мені Христос — Христос розп’ятий, але також і воскреслий. Ця віра в Христа воскреслого дає їм силу витримати, а нам дає надію, що вони витримають, переможуть не людською силою, бо диявола можна перемогти тільки Божою силою. Тому нам треба неустанно просити про Божу силу з висот для нас і для наших захисників», — сказав проповідник.
Підсумовуючи ці кроки, владика Богдан сказав: «Щоби Боже життя було в нас, маємо відректися гріха, жити в любові та кормити нашу душу Божою поживою — Його Словом, яке є духом і життям».
А відтак єпископ наголосив на важливості читання Святого Письма в сім’ях: «Я вас прошу і благаю, щоб ви вдома разом читали Святе Письмо. Батьки, дбайте про те, щоб Боже Слово жило у ваших родинах. Так як ставите на стіл поживу вашим дітям, так само беріть Святе Письмо до рук і разом читайте, роздумуйте. Щоб ваша родина жила, а не просто існувала навіть в земному забезпеченому комфорті. Комфорт матеріальний це ще не є життя. Бо не від надміру того, хто що має залежить його щастя і його життя, каже Ісус Христос. А друга найважливіша пожива — це сам Ісус у Євхаристії. «Хто споживає моє тіло і п’є мою кров, той у мені перебуває, а я у ньому»», — сказав владика Богдан.
На завершення своєї проповіді архиєрей закликав вірних до застанови та переміни у Христі: «Питаймо себе наскільки Христос живе в мені, наскільки я вже є перемінений у Христа. Щодня боріться зі спокусами. Зараз великою спокусою для нашої віри є наші страждання. Борімося з гріхом і живімо в любові один до одного, в любові до людей, яких Бог ставить на дорозі нашого життя. Нехай Господь на тій дорозі нас спомагає і благословить», — мовив єпископ.
