«ЯКЩО МОЇ ПРОХАННЯ БУДУТЬ ВИСЛУХАНІ — НАСТАНЕ МИР»

Мир у Господі!

Вже одинадцять років поспіль триває російська збройна агресія проти нашого народу та Української держави. 24 лютого 2022 року агресор виявив усю свою нищівну й пекельну сутність, розпочавши повномасштабне вторгнення на нашу землю й тим самим розв’язавши найбільший воєнний конфлікт у Європі після Другої світової війни. Знову на наших землях з’явилися «гори трупів та ріки крові» — подібно до того, як це було у минулому столітті, про що на весь світ свідчив перед Отцями Другого Ватиканського Собору ісповідник віри патріарх Йосиф після свого визволення з радянських концтаборів у 1963 році.

Попри геройський спротив українського народу та безпрецедентну підтримку України з боку міжнародної спільноти, на жаль, поки що не вдається зупинити війну і змусити агресора відмовитися від його смертоносних планів. В таких обставинах стає щораз зрозумілішим, що подолання зла не міститься виключно у воєнній, економічній чи політичній площині. Зброєю, санкціями чи політичними заявами можна, щоправда, зупинити агресивні дії й осягнути тимчасове перемир’я. Проте цих засобів на довшу перспективу виявиться недостатньо, щоб подолати першопричини війни, що криються у духовній площині. Про це нас застерігав сам Спаситель, коли вказував на зіпсуте гріхом людське серце як на першоджерело всякого зла на світі: «З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. Уся ця погань виходить із нутра й осквернює людину». (Мр. 7, 20–23).

Тому без подолання духовних першопричин російської агресії ані Україна, ані Європа, ані світ на довшу перспективу не зазнають миру, гармонії і безпеки. Знаменно, що свою загарбницьку війну російський режим узасаднює не лише надуманими геополітичними причинами чи штучно організованими провокаціями, але й намагається виправдати її псевдорелігійними тезами, що походять з людиновбивчої ідеології «русского мира», яку релігійний провід РПЦ надав Кремлю.

Зло, яке у різних куточках світу ширить нинішня Росія, почало виявляти свою смертоносну силу особливо на початку минулого століття, коли російський народ дав себе опанувати безбожному комуністичному режимові. Відтоді й донині наслідками російського терору, агресії і насильства стали мільйони невинних жертв, а часто — цілі народи. Тож нинішня геноцидна війна проти українського народу є продовженням кривавої політики, яку Росія веде століттями проти інших народів і держав. У ході жовтневого перевороту 1917 року Росія кинула виклик Богові і Божій правді через прийняття атеїзму як своєї основної ідеології. Відтоді Росія стала інструментом зла і смерті — як для власних громадян, так і для інших народів і країн. Войовничий атеїзм завжди і неминуче переростає у войовничу політику проти людини і всього людства.

Передбачаючи цей драматичний поворот у світовій історії, небо дало людству потужний сигнал перестороги й напоумлення. У своїх об’явленнях поблизу португальського села Фатіма в травні-жовтні 1917 року Пресвята Богородиця через убогих дітей-пастушків закликала весь віруючий світ до молитви й покути за навернення Росії. «Якщо мої прохання будуть вислухані, — запевняла вона, — Росія навернеться, і настане мир. Інакше вона поширить свої помилки по всьому світу, спричиняючи війни та переслідування Церкви. Добрі люди стануть мучениками, Святійший Отець багато страждатиме, різні народи будуть знищені».

На превеликий жаль, людству не вдалося оминути найгіршого сценарію з передбачених Богородицею подій. Понад 70-річне панування комуністичного режиму принесло людству незчисленні страждання і мільйони невинних жертв. І навіть короткий період свободи, пов’язаний з розпадом радянської імперії зла, не став для росіян початком духовного й суспільно-політичного оновлення. Навпаки, сили темряви, швидко оправившись від шоку, знову опанували душу цього народу, отруївши її заздрістю і ненавистю та скерувавши на нищівну дорогу агресивних дій.

І навіть посвячення Росії (спільно з Україною) Непорочному Серцю Богородиці, яке було здійснене на вселенському рівні 25 березня 2022 року (рівно 38 років після посвяти, яку здійснив св. Іван Павло ІІ 25 березня 1984 року), не спричинило радикального навернення Росії, бо серце цього народу надалі залишилося під владою темних сил гріха, ненависті і смерті. Тому слушно зауважив св. Іван Павло ІІ у своєму акті посвячення: «Сила цього посвячення триває у всі часи й охоплює всіх людей, народи та нації, і перевершує будь-яке зло, яке дух темряви здатен пробудити в серці людини та в її історії, і яке, фактично, вже пробудив у наші часи». (Акт посвяти Богородиці людей і народів, Рим, 25.03.1984)

Ми, українці, відчували у минулому столітті і відчуваємо сьогодні наслідки дій цього «духа темряви», який наново пробудився у серці російського народу на початку ХХІ століття. Тому для нас, як і для всього світу, надалі залишається актуальним заклик Богородиці: молитися і покутувати за навернення Росії, щоб зробити дієвою Божу благодать, яка єдина здатна перемінити людське серце й скерувати долю народу на шлях покаяння, прощення та духовного очищення.

У щирій молитві за навернення Росії має виражатися наш духовний християнський погляд на першопричини війни і на спосіб їх дієвого і тривалого подолання. На жаль, мусимо визнати, що на цю тему надто мало говориться і, здається, ще менше робиться. Впродовж десятиліть, навіть у церковному середовищі, не раз бракувало ясності і відваги у висловлюваннях, щоб назвати зло по імені і закликати виразно молитися за навернення Росії, так, як про це просила Богородиця. Сьогодні настав час діяти у повній правді й у дитячій довірі до обітниці нашої Небесної Матері, Цариці миру.

Бо лише так ми зможемо не просто співчувати рідному народові як жертві несправедливої агресії, захищати його та підтримувати у відважному змаганні за свободу, а й, покладаючись на Божу силу, долати агресію й жорстокість російського загарбника в самих їх основах, позбавляючи ворога здатності породжувати і поширювати зло та смерть. Інакше кількість жертв щодня зростатиме, а наші людські сили дедалі більше вичерпуватимуться у цій нерівній боротьбі.

Про подолання зла та ворожих сил силою Божої любові навчає нас Господь Ісус у Нагірній проповіді, закликаючи: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі» (Мт. 5, 44–45). Як і Господь не бажає смерті грішника, а лише його навернення й життя (пор. Єз. 33, 11), так і ми не прагнемо смерті наших ворогів, а радше їхнього покаяння та навернення задля спасіння. Інакше навіть розпад цієї останньої імперії в Європі не стане справжнім подоланням зла, а лише його роздробленням на менші частини, які й надалі нестимуть у собі пекельний потенціал руїни та смерті.

Допоки людське серце перебуватиме у темряві гріха, озлоблення й ненависті, ні окрема людина, ні народ не зможуть знайти миру і не стануть безпечними для свого ближнього чи дальшого оточення.

До щирої й витривалої молитви за навернення Росії закликає нас Пресвята Богородиця, даючи водночас свою обітницю: «Врешті, моє Непорочне Серце буде тріумфувати». Це Непорочне Серце має битися не лише в грудях Богоматері — наші власні серця покликані стати вмістилищем чистоти, правди й Божої любові. Тоді й ми станемо вірними співпрацівниками Бога і Пресвятої Богородиці у наближенні неминучого тріумфу світла над темрявою, істини над облудою, життя над смертю.

Щоб цим нашим роздумам надати конкретний і практичний вимір, закликаю вас усіх, дорогі у Христі:

• усильно молитися — приватно і спільно — за справедливий і тривалий мир в Україні та в усьому світі і за навернення Росії;

• закликаю, по можливості, до щоденної молитви на вервиці чи до участі в богослуженнях online (Ісусова молитва, Молебні тощо) у цих наміреннях;

• виходячи назустріч закликові Богородиці у Фатімі, доручаю отцям-душпастирям організовувати 13-го числа кожного місяця, починаючи від жовтня 2025 р., спільні молитви і богослуження у храмі за справедливий і тривалий мир в Україні та в усьому світі і за навернення Росії.

Будьмо витривалі у молитві, в ділах покути та християнської любови, тож станемо свідками неминучого тріумфу Божої правди, справедливості, миру і життя в історії нашого народу!

Нехай за молитвами Пресвятої Богородиці відступить від наших сердець і від нашої землі усяка темрява гріха, ненависті, агресії і смерті!

Нехай зійде на вас і на весь український народ життєдайне благословення Всемогутнього Бога Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь.

† Богдан
Апостольський Екзарх

Отцям-душпастирям доручається прочитати це Послання на всіх Літургіях в неділю, 28 вересня, як рівно ж розмістити його в парафіяльних бюлетенях, веб-сторінках та соціальних мережах, а водночас запланувати у своїх громадах згадані у ньому богослуження, повідомивши вірних про дату (13-те число кожного місяця), місце і час проведення богослуження.

Додаток:

АКТ ВІДДАННЯ ТА ПОСВЯЧЕННЯ СВІТУ ДІВІ МАРІЇ

(його можна молитися приватно, або додавати до богослужінь 13 числа кожного місяця 
чи з нагоди інших молитов за мир в Україні та за навернення Росії)

О Мати людей і народів,
Ти, яка знаєш усі їхні страждання і надії,
Ти, яка материнським серцем відчуваєш усю боротьбу між добром і злом, між світлом і темрявою, що потрясає сучасний світ, — прийми наш крик, який, спонукувані Святим Духом, ми звертаємо безпосередньо до Твого Серця.
Обійми з материнською любов’ю цей наш людський світ, який ми довіряємо Тобі і посвячуємо Тобі, сповнені тривоги за земну і вічну долю людей і народів.

О Непорочне Серце,
Від голоду й війни — визволи нас!
Від ядерної загрози, від необчислюваного самознищення, від будь-якого виду війни — визволи нас!
Від гріхів проти життя людини від самого її зачаття — визволи нас!
Від ненависті та приниження гідності Божих дітей — визволи нас!
Від будь-якої несправедливості в суспільному, національному та міжнародному житті — визволи нас!
Від легковажного порушення Божих заповідей — визволи нас!
Від спроб затьмарити в людських серцях саму Божу істину — визволи нас!
Від втрати чуття добра і зла — визволи нас!
Від гріхів проти Святого Духа — визволи нас! Визволи нас!

Прийми, Мати Христа, цей крик, сповнений страждань усіх людей!
Сповнений болю цілих суспільств!
Допоможи нам, силою Святого Духа, перемогти кожен гріх: гріх людини і «гріх світу», гріх у всіх його проявах.
Нехай ще раз в історії світу виявиться нескінченна спасенна сила Відкуплення — сила милосердної Любові!
Нехай вона зупинить зло!
Нехай вона перемінить сумління!
Нехай у Твоєму Непорочному Серці для всіх відкриється світло Надії!

Амінь!

(Св. Іван Павло ІІ, 25 березня 1984 року)

Дивіться також

23 вересня Розпочався десятий навчальний рік української суботньої школи у Фрайбурзі 22 вересня Молитва паломників зі своїм архиєреєм у Папській базиліці Санта Марія Маджоре 21 вересня Проповідь владики Богдана у Соборі Святої Софії до паломників з Апостольського екзархату