Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Жодна відстань не може віддалити нас від Христа», — владика Богдан до паломників із Німеччини та Скандинавії у Соборі Святої Софії в Римі
21 вересня 2025
18 вересня 2025 року в Соборі Святої Софії в Римі відбулася урочиста Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Богдан. До храму прибули численні паломники з Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Цього дня особливою радістю стало уділення Таїнства Священства дияконові Іванові Виннику, який продовжить своє служіння у Тернопільсько-Зборівській Архиєпархії УГКЦ.
У своїй проповіді архиєрей підкреслив, що Рим є місцем, де вірні особливо можуть черпати надію та силу від свідчення апостолів Петра і Павла:
«Це місто позначене свідоцтвом віри верховних апостолів. Тут спочиває князь апостолів Петро, якому Ісус сказав: «Ти, Петро — Скеля, і на цій скелі Я збудую Мою Церкву, і ворота пекельні Її не здолають». Церква стояла, стоїть і буде стояти до кінця віків, бо збудована на скелі — на вірі апостола Петра», — сказав проповідник.
Єпископ наголосив, що сила Церкви вірними зберігається передусім у свідках віри:
«Церква є непереможна у тих численних ісповідниках та мучениках, які віддали своє життя тут, у цьому місті. Вона також є нездоланна силою вірності своїх служителів — єпископів, священників і дияконів, які залишаються вірні своєму покликанню», — наголосив архиєрей.
Відзначаючи важливість Таїнства Священства у Церкві, владика Богдан поділився історією з періоду підпільної Церкви в Україні, коли поява одного молодого священника у часи переслідувань ставала джерелом нової надії для вірних:
«Коли підпільні греко-католики вперше молилися Літургію з молодим священником, вони плакали від радості: «Тепер ми знову маємо надію, наша Церква буде жити»», — мовив апостольський екзарх.
Звертаючись до новопоставленого священника Івана, владика Богдан підкреслив його місію бути близьким до Божого люду, щоб відчувати серце народу, бути поруч у його радощах і стражданнях:
«Кожен архиєрей, священник і диякон взятий з-поміж людей і поставлений для людей у справах Божих.Так було з апостолами, так мусить бути і з нами. Служіння — це близькість до народу, який голодує за Божим словом, але також і потребує нашої підтримки у дочасних випробуваннях. Це є шлях справжнього свідка Христа», — сказав проповідник.
Також єпископ підкреслив велич і відповідальність служіння священника:
«Священник — це не той, хто володіє, а той, хто служить. Це людина, яка відкриває двері Божої любові для інших. Відтепер, отче Іване, ти маєш стати провідником, який веде людей до джерела життя — до Христа».
А відтак архиєрей закликав новопоставленого душпастиря до жертовності, якою він являтиме світові любов Божу і стане свідком Господніх чудес:
«Віддай усе, що маєш, і тобі нічого не забракне. Навпаки, коли ми віддаємо, ми помножуємо Божий дар, що його маємо у серці і в своїх руках. Коли ми хочемо щось зберегти для себе, той дар буде псуватися як джерело з якого не черпають води. Віддавай і тоді у твоєму житті буде довершуватися також чудо — Бог буде помножувати дари», — звернувся до новоієрея владика Богдан.
І на завершення апостольський екзарх звернувся до усіх словами молитви слуги Божого митрополита Андрея:
«Нехай нам будуть напімненням слова молитви митрополита Андрея Шептицького: «Господи, дай, щоб для мене була відпочинком праця для Тебе, а втомою — відпочинок без Тебе». Навіть, коли будеш відпочивати, відпочивай з Ісусом, але передовсім трудися. І нехай Господь кріпить тебе своєю благодаттю і любов’ю, а ми, зі свого боку, запевняємо тебе про наші молитви і віддаємо тебе, твою сім’ю, і всіх, кому ти буде ревно і витривало до кінця свого життя служити, під люблячий Покров Пресвятої Богородиці і святих верховних апостолів Петра і Павла, покровителів цього вічного міста», — сказав архиєрей.
