10 років Української суботньої школи у Фрайбурґу
14 квітня 2026
Урочистою та сповненою глибокого змісту подією стало відзначення 10-річного ювілею Української суботньої школи. Святковий захід зібрав учнів, батьків, педагогів і друзів школи, які разом піднесли подяку Богові за дар спільноти, що вже протягом десятиліття плекає українське слово, культуру та віру далеко за межами Батьківщини.

Святкування відбулося в атмосфері радості, вдячності та духовного піднесення. У центрі уваги була не лише освітня місія школи, але й її особлива роль у формуванні християнських цінностей у серцях дітей і молоді. Саме через мову, традицію і віру зберігається жива нитка, що єднає покоління українців у діаспорі.
Особливим духовним акцентом стала промова отця Романа з місцевої греко-католицької громади святого Йосафата. У своєму слові він наголосив на великому значенні української суботньої школи в житті кожної людини, а особливо кожного християнина. Священник підкреслив, що справжнє виховання неможливе без поєднання знань і віри, без формування мудрого серця. Як приклад він навів біблійного царя Соломона, який, маючи можливість просити в Бога будь-які дари, обрав саме мудрість. За словами душпастиря, цей приклад є дороговказом і для сучасних поколінь — шукати не лише знання, але й Божу мудрість, яка веде до правдивого життя.
Зі словами вдячності та натхнення до присутніх звернулася директорка школи пані Марія Ніедду, засновниця закладу у 2015 році. У своїй промові вона наголосила, що все, що народжується з любові та віри, має силу жити і приносити плоди. Саме любов до Бога і до рідного народу стали міцним фундаментом школи, яка з невеликої ініціативи виросла у велику та живу спільноту.
Протягом святкового заходу лунали пісні, звучали щирі слова подяки, відбувалися виступи дітей, які зворушували своєю щирістю та гордістю за українське коріння. Усе це стало яскравим свідченням того, що праця вчителів і батьків приносить рясні плоди у вихованні нового покоління свідомих українців і добрих християн.
Цей ювілей став не лише підсумком пройденого шляху, але й нагадуванням про важливе покликання — зберігати, передавати і примножувати дар віри, мови та культури. З вдячністю до Бога і надією на Його благословення спільнота школи з упевненістю дивиться у майбутнє, продовжуючи свою благородну місію служіння.



