Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
#НазустрічВоскресінню 55. «Господи і Владико життя мого! Духа терпеливості даруй мені, слузі Твоєму!».
25 березня 2023
#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!
Терпеливість — основа і запорука витривалості у доброму.
Є такий жартівливий вислів: Чоловік просить Бога: «Боже, дай мені терпеливість» і відразу ж додає: «Але вже!». Не забуваймо, що навіть у проханні про духа терпеливості слід бути терпеливим! Зрештою, усе людське життя вимагає від нас терпеливості і витривалості у доброму, — чи то для виховання з дитини доброї людини, чи то у плеканні гармонійних стосунків у подружньому житті, чи то у розбудові суспільного ладу і могутньої та справедливої держави. Моментальний зрив, геройський вчинок, короткочасна рішучість є, без сумніву, важливим виявом мужності і сили духа. Проте, тривалі плоди у будь-якому починанні можна досягнути лише витривалими та наполегливими щоденними зусиллями.
Ми регулярно читаємо про геройські вчинки наших захисників і схиляємо голову в пошані і молитві за загиблими героями. Проте для повної і остаточної перемоги у боротьбі з силами зла потрібна щоденна терпеливість і витривалість багатьох у захисті Вітчизни. Невипадково Донецький аеропорт, Азов, Бахмут, Соледар стали символами і доказами незламності українського духа та здатності українців терпеливо і витривало працювати на перемогу.
Не менше, ніж на полі битви, терпеливість у доброму потрібна у щоденному житті, якщо це життя має принести тривалі плоди добра, справедливості і правди для всього українського суспільства. Що більше, без цієї витривалості у доброму у всіх ділянках нашого суспільного життя може постати ризик знецінення і зведення нанівець подвигів і зусиль наших відважних захисників на фронті.
Святе Письмо на багатьох місцях наголошує на потребі терпеливості у доброму, при цьому послуговується промовистими образами та метафорами: «Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький» (Як. 5, 7–8); «Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути!» (1 Кор. 9, 24–25) і підсумовує ці науки закликом апостола народів: «Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо» (Гал. 6, 9).
Відомий вислів праведного митрополита Андрея про «службу любови» та «муравлину працю» для блага рідного народу нехай стане нам додатковим стимулом і заохотою до щоденної і витривалої праці над нашим власним освяченням і над духовною відновою та розбудовою нашої єдиної національної «рідної Хати», якій на ім’я — вільна соборна Україна: «Служба любові, мої дорогі, не знає лаврів, як довго жертва ще не повна, а жертва одної хвилини не заступить довголітньої муравлиної праці. Не зривами одної хвилини, лише безупинним напруженням і безупинними жертвами аж до крові та смерти многих поколінь двигається народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіязму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов’язки і двигати спекоту дня, і жар сонця, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довір’я своїх, і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці аж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів перед побідою ані винагороди перед заслугою!» (До української молоді, 1932).
Господи, даруй мені духа терпеливості і витривалості у доброму!
