Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Перша неділя посту — Неділя православ’я
5 березня 2023
Духовні дозважання над євангельським текстом першої неділі Великого посту
До Євреїв послання святого апостола Павла 11,24–26.32–12,2:
17. Браття, вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака, і то приніс у жертву єдинородного сина, він, що обітниці одержав, 18. до якого було сказано: від Ісаака тобі народиться потомство; 19. бо він розумів, що Бог може і з мертвих воскресити; тому й одержав назад яко прообраз. 20. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. 21. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і вклонився, спираючись на кінець палиці своєї. 22. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
23. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили вроду дитятка, і не злякалися царського наказу. 27. Вірою він покинув Єгипет, не боячись царського гніву, бо стояв непохитно як той, що Невидимого бачить. 28. Вірою відсвяткував Пасху й окроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних. 29. Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі; те саме спробували єгиптяни і втопились. 30. Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали. 31. Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, не загинула з невірними.
Євангеліє від Йоана 1,43–51:
43. В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього: Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки — Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому: Що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип: Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав: Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього: Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому: Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому: Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею — віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього: Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Дорога Христова громадо,
перший тиждень Великого посту з його інтенсивним молитовним графіком минув. В перші дні глибокі проникливі молитви канону Андрея Критського переспівували тексти Святого Письма та скеровували нас до роздумів над нашою духовністю та вірою, спонукали до аналізу себе самого і обставин нашого життя. Великопосні богослужіння однозначно вказують на те, що необхідність зануритися у себе та навколо себе не є лише якоюсь сучасною модною духовною практикою. Адже самоаналіз відбувається через призму Господнього Слова. Більше того, сьогоднішня перша неділя Великого посту потверджує — заклик до роздумів і аналізу життєвих обставин через призму віри є важливим елементом проповіді Христа вже на її початку.
Перші ж слова сьогоднішнього уривка передають заклик Христа: «Іди за мною». Ці слова адресуються Филипу, котрий на той час був звичайним жителем селища Витсаїди на березі Генезаретського озера в Галилеї. Що значили ті слова для простого рибака? Дивлячись і слухаючи Христа, він вимушено мусів зануритися у роздуми, котрі поставили його перед вибором — між розміреним провінційним життям, традиційною духовністю та радикальною зміною цілого свого життя на основі нових духовних цінностей. Занурення у роздуми приводить до того, що Филип дуже скоро визнає, що Ісус — Божий посланець, проповідуваний і очікуваний з часу провідного пророка — Мойсея. Більше того, внутрішні зміни роблять Филипа одразу проповідником Христового Благовістя. Саме він стає ініціатором діалогу із Натанаїлом, кличе його до наслідування Ісуса, намагається спонукати до такої ж зміни світогляду.
Виглядає, Натанаїл у свому житті є взірцем особи, котра прагне до духовних істин, зважуючи через призму віри події і особи в навколишньому світі. Филип намірено шукав саме його, їх зустріч не була випадковою. Текст Ів 1,45 дослівно говорить, що Филип «шукає Натанаїла». Термін «евріско» доволі відомий нам зараз із історії про відкриття закону Архімеда. Саме ламаючи голову над тим, чи корона місцевого царя є із цільного золота чи підроблена, філософ вигунув: «Евріка» — «я знайшов», збагнувши принципи відношень маси, густини і об’єму. Початково запал Филипа не знаходить підтримки. Однак, несприйняття Ісуса через місце його походження із Назарету, не є безпричинною скептичністю. Натанаїл аналізує духовні питання, цікавився питанням про місце і час походження Месії, тим самим ставши подібним до тогочасних провідних книжників (пор. Мт 2,5–6). Більше того, спостерігаючи навколишню гірку політичну і релігійну дійсність, Натанаїл щиро очікував того спасенного моменту Божого втручання у людську дійсність. «Ось ізраїльтянин, у якому нема лукавства» — ця оцінка, дана Ісусом, однозначно схвалює його духовне зважування між вірою і дійсністю. Переломний момент приходить, через свідчення того, наскільки Господь знає нас самих. Не лише якісь загальні деталі про події життя, місця перебування, але про глибинні наміри та думки серця. Властиво, зміст нашого духовного змагання у Великому пості, є наблизитися до цієї об’єктивної оцінки себе у згідності із Божою оцінкою.
Бажаю всім нам, щоб духовні іспити Великого посту очистили і наблизили нас до Божих задумів та Його волі!
о. д-р Петро Терлецький, адміністратор душпастирств м. Ґьотінґен та Брауншвайґ
