Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Владика Богдан: «Ми покликані принести Богові плід любові»
23 серпня 2026
23 серпня 2026 року, напередодні 35-ї річниці відновлення української державності Преосвященний владика Богдан очолив Божественну Літургію в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці та святого Андрія Первозваного в Мюнхені, під час якої виголосив проповідь на 13-ту неділю по Зісланні Святого Духа, звертаючись до вірних із закликом до молитви за мир в Україні та до глибокого духовного оновлення.
Ревна молитва за Україну, за мир
Єпископ розпочав своє слово, звертаючись до отців, монахинь, молоді та всієї спільноти вірних із побажанням духовного відновлення після літнього періоду відпочинку. Він наголосив, що саме напередодні ювілею Незалежності Церква прагне укріпитися Божим Словом. «Сьогодні наша особливо ревна молитва за Україну, за мир, напередодні 35-ї річниці відновлення української державності», — сказав владика Богдан, додавши, що українську державність необхідно будувати «не на людських проектах, не на людській силі, а на силі Божої правди і Божої любови».
Притча про виноградарів як дзеркало сучасності
Відштовхуючись від євангельської притчі про жорстоких і невдячних виноградарів (Мт. 21, 33-42), архиєрей провів паралель між біблійною історією та сучасними викликами людства. Він зауважив, що спокуса «прагнути абсолютної незалежності, автономії від Бога» проявляється в різних формах — від історичного богоборчого бунту на теренах колишньої Російської імперії до сучасних проявів моральної кризи. «Там, де людина чи держава нехтує Божими законами, там вона неминуче започатковує спіраль насилля, ненависті і смерті», — застеріг проповідник.
Апостольський екзарх звернув увагу на гострі суспільні проблеми сучасності, а саме узурпацію багатства нечисленною групою людей на тлі бідності мільйонів, трагедію мігрантів, які гинуть у водах Середземного моря, а також голод, що продовжує забирати життя в Африці. «Те, що бракує сьогодні людству, це солідарності і милосердної любови», — підкреслив він, наголосивши, що причиною суспільної несправедливості є не брак ресурсів, а брак віри та милосердя серед тих, хто наділений владою.
Роль Церкви як голосу пророцтва
Особливу увагу єпископ приділив місії Церкви як голосу, що покликає світ до навернення. Він відповів на закиди щодо участі Церкви в суспільному та політичному житті: «Церква є голосом Бога, який їх кличе до навернення, до покаяння. Бо інакше неминуче прийде загибель». Владика Богдан наголосив, що справжня політика має служити спільному благу всього суспільства, а не вузькопартійним чи егоїстичним інтересам.
Церква-виноградник і покликання кожного вірного
У другій частині проповіді владика Богдан розкрив образ Церкви як живого виноградника, насадженого Богом посеред людства, у центрі якого перебуває Сам Христос. «Ми є тим виноградником», — зазначив він, пригадавши вірним слова архиєрейського благословення на чотири сторони світу під час Літургії. Єпископ підкреслив, що кожен християнин покликаний бути не пасивним споживачем духовних дарів, а трудівником: «Ми не є просто споживачами духовних дібр, які нам Бог дав. Ми є працівниками, ми творимо цей виноградник».
Плодом цієї праці, за словами архиєрея, має стати діяльна любов до ближнього. Він нагадав слова Христа: «Все, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили», закликаючи вірних ділитися не лише молитвою, а й конкретною допомогою потребуючим.
Україна — народ, покликаний дати плід
Зворушливим моментом проповіді стала згадка про рекордний врожай зернових в Україні попри війну. «Це Бог дає, робить його плідним, цей виноградник. І Україна готова ділитися тим зерном із голодуючими дітьми Божими в Африці. Але агресор нам цього не дозволяє», — зауважив проповідник, висловивши переконання, що саме Україна сьогодні є тим народом, якому Господь довіряє свій виноградник для спасіння людства: «Я переконаний, тим народом, якому Господь Бог сьогодні дає свій виноградник для спасіння людства, є наша страждальна, але вірна Богові Україна».
Заклик до тверезості духа
Завершуючи проповідь, владика Богдан застеріг вірних, які живуть у добробуті Західної Європи, від духовного самозаспокоєння. Пригадавши слова апостола Павла (Еф. 5:18), він закликав: «Не впиваймося тим добробутом, але сповняємося силою і благодаттю Святого Духа», — аби плодами християнського життя стали передусім любов, радість і мир.
