Пошук «#НазустрічВоскресінню 1»

#НазустрічВоскресінню 63

У часі Великого посту Церква особливо запрошує нас зупинитися і вслухатися — не лише у власні думки чи переживання, але передусім у Боже Слово, яке звернене до кожного з нас. Саме воно має силу проникнути у глибину серця і перемінити життя.

#НазустрічВоскресінню 62

У духовній дорозі Великого посту ми знову і знову повертаємося до джерела всього християнського життя — любові. Але ця любов не починається з нас і не є лише плодом наших зусиль чи рішень. Просячи «духа любови», ми покликані насамперед відкрити серце на те, що Бог уже вчинив для нас.

#НазустрічВоскресінню 44. Чию віру уздрів Ісус?

У Другу неділю Великого Посту владика Богдан запрошує нас зупинитися над, здавалося б, простим, але насправді дуже глибоким запитанням: чию віру побачив Ісус, коли простив гріхи розслабленому? Чи лише віру його друзів, які розібрали дах і спустили його перед Господом?

#НазустрічВоскресінню 42. «Духа недбайливості віджени від мене!»

У молитві святого Єфрема Сирійського ми просимо Господа визволити нас не лише від очевидних гріхів, але й від тих станів серця, які непомітно руйнують наше покликання. Одним із них є недбайливість — легковажне і безвідповідальне ставлення до обов’язків, людей і дарів, довірених нам Богом.

#НазустрічВоскресінню 41. «Лінивство духа віджени від мене!»

У великопосному духовному шляху ми не раз стикаємося з невидимим, але дуже підступним ворогом — тим, що у молитві святого Єфрема Сирійського назване «унинієм». Це не просто лінощі чи небажання діяти. Йдеться про глибшу рану — про розслаблення самого духа, втрату внутрішнього вогню, тихий відчай, який поволі гасить ревність до молитви, служіння і зростання.

#НазустрічВоскресінню 36. Вшановуючи святі ікони, відновлювати у собі Божий образ

Перша Неділя Великого посту — так звана Неділя торжества православ’я — поєднує історичну пам’ять із глибоким богословським змістом. Встановлена на згадку про перемогу над іконоборством і відновлення почитання ікон на Константинопольський собор, вона водночас скеровує нас до самої суті християнської віри — таємниці Воплочення і гідності людини як образу Божого.

#НазустрічВоскресінню 29. Прощати і просити прощення — це перший крок до раю

Сьогоднішньою сиропусною неділею завершується період, яким Церква підготовляла нас до правильного розуміння Великопосної мандрівки. Погляньмо ще раз на пройдений дотепер спільно шлях: Неділею Закхея Боже слово спонукало нас усвідомити тугу за Богом, яку кожен з нас носить у своєму серці, і вирушити назустріч Богові, Який з’являється на горизонті нашого життя.

#НазустрічВоскресінню 28. Любити — це ділитися

Слова Христа про Страшний Суд є не лише застереженням, але й дороговказом для щоденного життя. У простих вчинках милосердя — нагодувати, напоїти, зодягнути — відкривається справжня міра нашої віри. Владика Богдан роздумує над глибоким значенням цих євангельських слів, нагадуючи, що любов до ближнього проявляється не в гучних деклараціях, а в конкретних жестах турботи й гідності.

#НазустрічВоскресінню 25. «Пити» — це про життєдайну воду

У цьому духовному розважанні владика Богдан пропонує радикально переосмислити звичне слово «пити», повертаючи його до євангельської глибини та екзистенційної правди війни. Євангельський критерій Страшного суду — «я мав спрагу, і ви мене напоїли» — перестає бути абстрактною метафорою милосердя і набуває конкретних обрисів у свідченнях Маріуполя, Ягідного, окупації та підвалів без води.

#НазустрічВоскресінню 22. У ближньому — моє спасіння

М’ясопусна неділя ставить нас перед однією з найгостріших євангельських істин: очікування кінця світу починається не з космічних катаклізмів, а з щоденних людських стосунків. Слово про останній суд переводить нашу увагу з абстрактних міркувань про справедливість на дуже конкретний вимір — на ближнього, який стоїть поруч і потребує.