«Бути живим голосом Христа у світі»: духовне слово владики Ігоря Ранці до єпископів УГКЦ у Західній Європі
9 жовтня 2026
9 жовтня 2026 року у Мюнхені тривають робочі засідання єпископів УГКЦ у Західній Європі. Кожен день зустрічі владики розпочинають спільною Божественною Літургією та духовним розважанням. Другого дня засідань, у день пам’яті святого апостола Якова Алфеєвого, духовне слово до єпископів виголосив владика Ігор Ранця.

Участь у засіданнях беруть: владика Кеннет Новаківський, єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, апостольський візитатор для українців в Ірландії та Північній Ірландії; владика Ігор Ранця, єпископ Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі; владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії; владика Григорій Комар, апостольський адміністратор Екзархату для українців в Італії.
Чому Церква окремо вшановує апостолів
Владика Ігор нагадав, що святий Яків Алфеєв належить до дванадцяти апостолів і його слід відрізняти від апостола Якова Заведеєвого та від Якова Єрусалимського, якого називають Малим. Проте Церква в різних традиціях, зокрема і в Римській, і в нашій, послідовно виокремлює свята апостолів у літургійному році.
«Мабуть, цим Церква хоче підкреслити, що вона сама себе бачить збудованою на апостолах, на вірі апостолів. Ми ж визнаємо в Символі віри, що віримо в апостольську Церкву», — зазначив проповідник.
Свої роздуми єпископ згрупував довкола трьох думок із євангельського читання дня (Лк. 10, 16-21).
Перша думка: бути продовженням голосу Христа
Господь на початку євангельського уривку говорить учням про слухання: той, хто слухає їх, слухає Його. Іншими словами, Він запрошує учнів бути продовженням Його голосу у світі.
«Можливо, в цьому й полягає апостольськість в наш час — бути продовженням голосу Христа у світі», — наголосив владика Ігор. Як приклад він згадав нещодавній візит Папи до Франції, під час якого Намісник Петра говорив, наче сам Христос.
Проте, за словами проповідника, промовляти мають усі, і не лише словами, а й структурами, організацією та інституціями Церкви. «Ми маємо бути тим голосом, через який Христос у нашому світі промовляє».
Друга думка: Христова перемога і вибір кожної людини
Друга думка пов’язана зі словами Ісуса про перемогу над дияволом. Хрестом Господь уже звершив повну перемогу, відкупивши світ з усіма його болями, трагедіями і стражданнями. Завдання християн — увійти в цю перемогу самим і запровадити в неї інших.
Це неможливо без того, щоб кожна людина зупинилася перед проблемою вибору і пройшла боротьбу, яку їй належить звершити. Лише так Ісусова перемога на хресті стає реальністю в житті кожного.
«У цьому й полягає наше післаництво: донести кожному, що боротьба триває, але перемога вже звершена. Не треба боятися ні змій, ні скорпіонів, однак своє треба зробити», — сказав владика Ігор.
Третя думка: апостольська радість
Остання думка стосувалася апостольської радості. Вона полягає не в успіхах наших структур чи організацій, а в усвідомленні того, що ми вже відкуплені й спасенні, а наші кінцеві цілі не обмежуються земним виміром, а сягають Небесного Царства.
«Апостольство, післаництво Церкви полягає не в приналежності до якоїсь традиції і не в приписуванні якигось титулів, а передусім у тому, щоб бути живим голосом Христа у світі й радіти перемогою, яку Він уже звершив для нас», — підсумував проповідник.







