Хресна дорога, позначена війною та біженством
24 лютого 2024
23 лютого 2024 року з нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну та початку Великої війни, в українському храмі Св. Івана Хрестителя (Гауштадт, м. Бамберг) відбулась екуменічна молитва за мир — «Хресна дорога України».
У молитві разом з українцями взяли участь представники євангегельсько-лютеранської парафії Святого Матвія (пастирка Юта Мюллер-Шнур), румунської православної парафіі Святої Параскеви (о. Йонут Панун) та римо-католицької парафії Святого Йосифа (о. Роберт Шарецький).
Також особливими поважними гостями цього моління стали: новоіменований архиєпископ Бамберга владика Гервіг Ґесл та третій бургомістр пан Вольфганг Метцнер.
Молитва розпочалась музичним вступом місцевого духового оркестру Св. Йосифа (Гауштадт) під керівництвом пана Мартіна Рахольда, у якому з-поміж інших музикантів грає також 17-ти річний українець, якому лише кілька місяців тому чудом вдалося з мамою виїхати з окупації до Бамбергу. Сьогодні він вже прислуговує тут в українському храмі та разом з мамою долучається до виготовлення окопних свічок для військових.
Автором молитовного тексту хресної дороги став місцевий український священник о. Іван Сохан.
«Я є жертвою цієї війни, як і багато присутніх тут українців. Цей страсний шлях не є виключно моїм особистим, але Хресною Дорогою багатьох тисяч смертних жертв, мільйонів біженців та багатьох інших українських дітей та родин, які уже постраждали і досі продовжують страждати від цієї війни. Як важливо не долати наші шляхи самотужки! Я радію можливості іти цю Хресну Дорогу України разом з вами. Не тому, що хочу втягнути вас у чужий біль. Але тому, що біль, розділений з іншими, вже не є таким сильним. А участь у хресті Ісуса стає благодаттю і благословенням Воскреслого Господа для всіх християн», - сказав священник.
Опісля молитви хресної дороги владика Гервіг звернувся до присутніх з духовним словом підтримки та уділив усім учасникам благословення. Також пан Метцнер на закінчення висловив слова підтримки Україні.
Запаливши офірні свічки в молитовній тиші та поклавши їх на свічник у наміренні конкретних невинних жертв цієі війни, усі присутні мали можливість поспілкуватися та підтримати одні одних у дружній атмосфері при парафіяльній домівці.