Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Молитва до блаженної Едіґни
18 січня 2024
26 лютого 2024 року вперше в історії Апостольського екзархату для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії святкуватимуть день пам'яті блаженної Едіґни. Цього року виповнюється 915 років від дня смерті блаженної онучки київського князя Ярослава Мудрого.
З цієї нагоди Преосвященний владика Богдан запрошує на Архиєрейську Божественну Літургію, яка відбудеться 25 лютого 2024 року об 11:00 год. у храмі Святого Себастіана у м. Пух, де спочивають мощі блаженної Едіґни.
Пригадуємо, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав проголосив оновлений Місяцеслов УГКЦ, який був затверджений на Синоді Єпископів УГКЦ, що проходив у Римі 3-13 вересня 2023 року. «До оновленого Місяцеслова були внесені деякі святі, наприклад св. Едіґна, онучка Ярослава Мудрого, що була пошанованою в латинській традиції. Вона — блаженна цілої Католицької Церкви і шанована, особливо у Німецькому екзархаті, що є частиною нашої Церкви. Тому св. Едіґна тепер внесена в календар і буде популяризуватися», - прокоментував дану подію владика Андрій Хім'як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.
Довідка:
Блаженна Едіґна — онука київського князя Ярослава Мудрого. Вона є спільною святою для України, Франції та Баварії. За легендою, не бажаючи вийти заміж за нелюба, у 1074 році Едіґна вирішила втекти до Києва і, прямуючи на Схід, залишилась у баварському селі. Протягом 35 років вона жила в дуплі велетенської липи біля місцевої церкви, молилася, займалася цілительством, учила людей грамоті. Едіґна відійшла у вічність у 1109 році, а у 1600 була беатифікована Церквою як блаженна.
Після її смерті з липи текла цілюща олія, але вона висохла, коли її намагалися продати за гроші. Реліквії Едіґни знаходяться в скляній вітрині на лівому вівтарі у храмі Святого Себастіана. Вперше вона письмово згадується в 1347 році у документі про смерть імператора Людвіга IV, який загинув біля Пуха. У 1624 році єзуїт Маттеус Радер написав історію її життя після огляду її тіла. Паломництвом опікувався монастир у Фюрстенфельдбруку.
Стара, 1000-літня липа біля церкви на цвинтарі в Пуху, як кажуть, належала Едіґні. У 1970-х роках парафіяльну церкву було відремонтовано; кістки, знайдені у фундаменті вівтаря, були ідентифіковані як кістки Едіґни. Кожні десять років в містечку ставиться п’єса «Edigna».
В іконографії блаженну Едіґну зображають на возі з волом, або у липі. Також вона є покровителькою при захворюваннях худоби і оберігає від злодійства.
