Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Роздуми до читань 5-ої неділі Великого посту
8 квітня 2025
Ці біблійні роздуми є більш загальними, ніж недільна гомілія-проповідь, яка спрямована на духовні потреби конктетної церковної громади. Тому вони можуть послужити у підготовці до неї або як її доповнення. Пропоновані тут роздуми мають передусім на меті поглиблення контакту зі Святим Письмом, а не його підміну. Тому перед читанням, рекомендується ще раз почути недільне Євангеліє і Апостола та помолитися, щоб Святий Дух допоміг втілитися Божому Слову у нас, подібно як колись у лоні Пречистої Діви Марії, якій у Назареті благовістив архангел Гавриїл.
Недільний Апостол і євангельський уривок:
Євр. 321 зач.; 9,11–14
Браття, 11 Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. 13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, 14 то скільки більше кров Христа, – який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, – очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
Мр. 47 зач.; 10,32–45
Одного разу 32 Ісус, взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: 33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; 34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне. 35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим. 36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам? 37 Зволь нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі. 38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь? 39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. 40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано. 41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. 42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. 43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, 44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. 45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
Мікроконтекст: У центрі нашого Євангелія є подія про Якова та Івана, які, будучи одними з головних апостолів, просять для себе почесні місця праворуч і ліворуч від Ісуса у Його славі (див. Мк. 10,37). Але вони ще по-світському сприймають своє служіння, тому Христос їм каже: «Не знаєте, чого просите» (Мк. 10,38). Ключем до правильного розуміння служби є наука Ісуса на початку і на кінці євангельського уривку, де Він говорить про страсті і воскресіння «Сина Чоловічого» (див. Мк. 10,33-34), який «кладе життя» за инших (див. Мк. 10,45). Тут йдеться отже про Його Жертву.
Про роль цієї Жертви говорить теж наш уривок з послання до Євреїв, у притаманний для себе спосіб – через прообрази Старого Завіту (див. Євр. 9,8-10). Згадані тут храмові установи (див. Євр. 9,1-5) та обряди: криваві жертвоприношення священників та первосвященника та використання попілу з ялівки (див. Євр. 9,6-7.13), вказують лише на хресну Жертву Христа, який «з власною кров'ю увійшов раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення» за гріхи народу (Євр. 9,12).
Макроконтекст: Цей заступницький характер Христової Жертви передбачений вже у четвертій пісні пророка Ісаї про «Господнього слугу», яка закінчується ось так: «бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався» (Іс. 53,12). Майже ці самі слова чуємо з уст Христа на кінець нинішнього Євангелія: «Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя (в ориґіналі: свою душу) як викуп за багатьох» (Мк. 10,45).
Керигма: У Новому Завіті Ісус Христос установив пресвяту Євхаристію, під час звершування якої раз-у-раз відновлюється Його хресна Жертва – у безкровний спосіб. Як служителів цього великого Таїнства Він покликав Своїх Апостолів та їхніх наступників: священників і єпископів. Однак ніхто, навіть Іван Богослов, не увійшов так у глибину Жертви Тіла і Крови Ісуса та Його цілковитого самопожертвування за нас грішних, як це зробила Його найсвятіша Мати. Бо ж це вона дала Йому це Тіло і Кров. Тож, за її заступництвом, просім Господа Бога за наших священників, словами молитви митр. Андрея Шептицького: «дай їм високе почуття святости того діла, до якого ти їх покликав». Просім теж за нас самих, щоб і ми почитали найсвятіші Тайни Тіла і Крови так, щоб і ми могли колись сісти на престолах праворуч і ліворуч від Христа у Його небесній славі. Амінь.
о. д-р Мирослав Йосиф Лопух
