«Силою цієї віри ми піднялися з колін»: владика Богдан звершив Архиєрейську Літургію з українською громадою в Ерфурті
28 квітня 2026
26 квітня 2026 року Преосвященний владика Богдан звершив Архиєрейську Божественну Літургію з українською громадою в Ерфурті. У своїй проповіді архиєрей звернувся до євангельського тексту про зцілення розслабленого при купелі Вифезда та провів паралелі між цією подією і духовним шляхом українського народу — від виходу Церкви з підпілля у 1987 році до нинішньої боротьби за свободу й гідність.

Грушівські об’явлення як благовіщення свободи
Проповідь розпочалася зі спогаду про серпень 1987 року, коли Українська Греко-Католицька Церква заявила про вихід із катакомб, і про Грушівські об’явлення Богородиці — духовний знак, що передвістив відродження як Церкви, так і української державності. Архиєрей нагадав слова Блаженнішого Святослава, сказані під час паломництва 2017 року: «Через рік після страшної Чорнобильської трагедії Україна відчула, що ми не сироти, що у нас є мама Небесна Богородиця, яка благовістила нам свободу. Грушівське об’явлення Пресвятої Богородиці тоді у 1987 році було благовіщенням нашої свободи і у сенсі державно-політичному, і звіщенням нашої Церкви з підпілля».
Владика Богдан наголосив: «Та подія була покликом Бога до життя, до свободи, до гідності. І наш народ відгукнувся на цей заклик Бога — воскрес з цього стану заціпеніння, поневолення, пригноблення».
Євангельське зцілення та його значення для народу
В основу проповіді ліг євангельський уривок про розслабленого при Вифезді (Ів. 5, 1–15), якого Ісус зцілив у суботу. Архиєрей звернув увагу на те, що Господь не поспішає одразу здійснити чудо, а насамперед запитує людину про її глибинне бажання. Це питання — «Чи бажаєш одужати?» — владика переосмислив як виклик, звернений до кожного вірного та до цілого народу.
«Ісус приносить щось більше. Ісус приносить іншу історію. Він сягає по саме коріння нещастя, недолі людської, народної. Він приносить спасіння. Але Він це спасіння не накидає нікому насильно», — сказав єпископ.
Проповідник застеріг від формальної релігійності, яка зосереджена на зовнішніх обрядах і байдужа до справжнього спасіння людини. Він нагадав, що після чуда зціленний чоловік пішов не куди-будь, а до храму — і саме там Ісус знову зустрів його зі словами: «Не гріши більше».
Паралель з нинішньою боротьбою України
Також апостольський екзарх провів паралель між євангельськими супротивниками Христа і окупантами українського народу. Він процитував напис, залишений російськими військовими в одній з квартир у Бучі і сказав наступне: «Вони не зрозуміли, що з нами відбулося. Силою цієї віри ми піднялися з колін. Силою цієї віри ми вийшли з дому демонів, із комуністичного рабства. Силою цієї віри ми змагаємося за вічне майбутнє і теперішнє для наших дітей і внуків».
Три слова в дорогу
На завершення проповідник закликав громаду взяти із собою три євангельські слова як духовний орієнтир: «Бажаєш одужати?», «Встань, візьми своє ложе і ходи!» та заповідь, від якої залежить майбутність народу: «Ми боремося, змагаємося, але ще є достатньо гріха в нас, в нашому народі. Він нас зцілив. Він з нами йде дорогою правди і життя».











