Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Зустріч з Апостольським нунцієм
13 червня 2026
12 червня 2026 року в м. Гельсінкі відбулася зустріч духовенства Фінської Католицької Церкви з Julio Murat, Апостольським нунцієм в країнах Північної Європи, зокрема у Фінляндії, Швеції, Данії, Норвегії та Ісландії.
На початку зустрічі правлячий єпископ Фінської Католицької Церкви Raimo Goyarrola привітав Нунція та представив статистику Фінської Католицької Церкви. Єпископ наголосив, що попри виклики та труднощі, католицька церква у Фінляндії стрімко зростає. Владика Raimo подякував за зустріч та особисту увагу та турботу щодо Церкви у Фінляндії.
У своєму слові архиєпископ Julio привітав усіх присутніх. Звертаючись до священників, він зазначив, що слід бути доступними і смиренними, слухняними та готовими відповідати на потреби Церкви й вірних, навіть тоді, коли служіння є непомітним, вимогливим або приносить мало людської втіхи. Саме цим шляхом ми йдемо як священники.
«Подібно до перших учнів, ми знаємо радість бути покликаними і посланими. Велика благодать — бути покликаним Господом. Водночас ми також знаємо, що Господні дороги не завжди є для нас відразу зрозумілими. У служінні можуть бути великодушність і любов, але також і втома, сумніви і людська неміч, бо священники — це також люди», — сказав Апостольський нунцій.
Далі архиєпископ зауважив, що у Фінляндії одним із позитивних явищ є те, що Католицька Церква зростає завдяки міграції, а також завдяки людям, які навертаються до Католицької Церкви.
«Церква сьогодні обʼєднує багатьох братів і сестер різних національностей, часто тих, хто прибув сюди внаслідок міграції. Завдяки їхній присутності кількість вірних зросла. Ці брати й сестри змогли знайти тут прийняття завдяки вашій невтомній праці, вашій пастирській турботі та конкретній опіці церковних спільнот. Це національне, мовне, культурне та духовне різноманіття є великим багатством для Церкви. Воно стає справді плідним тоді, коли не замикається в собі, а відкривається назовні; коли не розділяє, а будує сопричастя; коли допомагає вірним відчувати себе живими членами однієї помісної Церкви, однієї Божої родини. Ми повинні замислитися, як допомогти нашим християнам — місцевим і тим, хто прибув з інших країн, представникам різних спільнот — ставати однією родиною, разом молитися і поклонятися Богові в одному місці. Різні мови, традиції, духовні чутливості та життєві шляхи є великим багатством. Вони повинні допомагати будувати єдність і сопричастя, а не створювати відстань між людьми. Ми маємо багато труднощів і ще будемо їх мати — так само, як їх мали апостоли. Але ми впевнені й знаємо з власного досвіду, що Господь ніколи не покидав Своєї Церкви і ніколи не залишав Своїх учнів», — зазначив Нунцій Julio Murat.
Опісля зустрічі священники мали спільний обід та спілкування. Також на кінець дня спільно помолилися Месу в храмі Св. Генріха, під час якої дякували і молилися Богу за дар священства.
«Нехай Господь благословить ваше служіння, ваші спільноти та всі добрі справи, які ви звершуєте в Його Імʼя», — сказав Julio Murat.
