Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Бог посилає Святого Духа, щоб нас зігріти, скріпити та обновити»: владика Богдан у П’ятдесятницю
27 травня 2026
24 травня 2026 року, у свято Зіслання Святого Духа, Преосвященний владика Богдан, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці в Мюнхені.
Святий Дух — над нашою землею
Архиєрей розпочав проповідь із погляду на Україну, яка в ночі знову зазнала нелюдських бомбардувань. Єпископ звернувся до образу Страсної П’ятниці, коли Ісус, вмираючи на хресті, схилив голову і «віддав Духа» — і провів паралель із сучасністю: «Сьогодні Господь схиляє свою голову над нашою землею і віддає свого Духа, щоб дух нашого народу не ослаб. Щоб ми не зневірилися перед тими стражданнями, які диявол і його слуги кидають безнастанно на тіло і на душу нашого народу».
При цьому проповідник не залишив місця для відчаю: «Ніхто не вирве нашого народу з рук Христа. Пекельні сили неодмінно відступлять і будуть засоромлені. Дух Святий переможе той хаос війни, який посіяний людським гріхом і людською злобою. Бо Божий Дух є сильніший».
П’ятдесятниця — завершення Пасхи і народження Церкви
Владика Богдан звернув увагу на те, що П’ятдесятниця є великим завершальним днем усього пасхального циклу, який у церковних молитвах невіддільно поєднує Страсті, Воскресіння, Вознесіння і Зіслання Духа. «Ми дуже ретельно готуємося до Великодня — постимо, молимося, ходимо до церкви. А потім свята минули, і що далі?» — запитав єпископ.
Він нагадав, що Христос воскрес, щоб дати нам нове життя у Святому Дусі: «Він передав естафету Святому Духові. А у День П’ятдесятниці народжується Церква і починає свою місію. Ми є Церква. Ми маємо в день П’ятдесятниці народитися і почати свою місію у світі».
Звертаючись до розмови Ісуса з Никодимом, архиєрей пояснив: народження «з води і з Духа», про яке говорить Христос, відбулося для кожного з нас у Хрещенні та Миропомазанні. «Від того моменту ми є носіями Святого Духа. Але дуже часто той Дух Божий у нас є неначе зв’язаний. Ми мусимо кожного дня говорити: „Душе Святий, прийди до мене. Я хочу Тебе прийняти“», - наголосив апостольський екзарх.
Три дари Святого Духа
Центральною частиною проповіді стало розкриття трьох дарів, які Святий Дух приносить у серце людини.
Перший — звільнення від страху смерті. Владика Богдан нагадав, що навіть після Воскресіння апостоли ще боялися і були готові повернутися до колишнього життя — як Петро, який після зустрічі з Воскреслим сказав: «Я йду ловити рибу». «Як багато людей приходять до церкви, радіють, а потім свята минули — і вони повертаються, наче нічого не сталося», — провів паралель єпископ. Святий Дух розриває це коло: людина, наповнена Ним, не боїться смерті, бо знайшла великий скарб — Боже життя.
Другий — звільнення від страху перед собою і своїми гріхами. «Апостоли побачили, які вони є зрадливі і хиткі. Їм було страшно зустрітися з Ісусом. А Дух Святий нагадує: ми є діти Божі», — сказав владика Богдан. Він навів зворушливий образ батьківської любові: «Хіба тато і мама перестають любити дитину, коли вона робить щось зле? Тим більше Бог не може зрадити своєї любові до нас. Він дивиться на нас, не на наш гріх. Гріх не заслуговує уваги Бога — а ми заслуговуємо».
Третій — відвага свідчити. Єпископ звернувся до першої проповіді апостола Петра після Зіслання Духа: «Петро виступив не як прокурор і обвинувач, але як свідок милосердної і вірної Христової любові, яка прощає все і не відмовляється ні від кого. Його слова були такі переконливі, бо він говорив силою і благодаттю Святого Духа».
Мова, очищена Духом
Окремо владика Богдан зупинився на темі слова і спілкування. «Слова звинувачення, агресії, ненависті — вони не натхнені Святим Духом. Помолімося до Нього спершу, щоб Він очистив наше серце від претензій, від егоїзму, від образи. Бо коли ми говоримо з образою — ми не будуємо спільноту, ми її руйнуємо». Натомість людина, сповнена Духа, навіть кажучи неприємне слово, каже його так, що воно не відштовхує, а притягує до Бога.
Єпископ нагадав і про заклик під час Літургії перед молитвою «Отче наш»: «Єдність віри і причастя Святого Духа» — щоб вірні, спершу причастившись Духом, могли з відвагою назвати Бога Отцем і вибудовувати стосунки з ближніми як зі справжніми братами і сестрами.
«Вогонь, що зігріває, а не спопеляє»
Завершуючи проповідь, архиєрей розкрив образ вогню П’ятдесятниці — вогняних язиків, що зійшли на апостолів. «Бог посилає Святого Духа у вигляді вогню не для того, щоб нас спопелити — то хтось інший спопеляє наші міста і села, диявол і його слуги. Бог посилає Святого Духа у вигляді вогню, щоб нас зігріти, скріпити, обновити. Бо там, де є тепло і світло — там є життя, Боже життя».
Єпископ закликав вірних щодня народжуватися як діти Божі, черпати з відкритого серця Ісуса благодать у молитві, сповіді та Причасті — і ставати вільними людьми, які не бояться ні смерті, ні людського осуду: «Бо Христос воскрес. Він є між нами, живий. І Він нам дав Святого Духа. Нехай цей Дух Святий нас оживляє, відроджує і провадить дорогою правди, любові і життя».
