«Ділячись вірою, людина укріплює її у своєму серці», — владика Богдан у Мюнхені
11 травня 2026
У шосту неділю після Пасхи, яку Церква присвячує євангельській оповіді про зцілення сліпородженого (Ів. 9, 1–38), владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці у Мюнхені та виголосив проповідь про шлях зростання у вірі — від першого почутого слова до зрілого сповідання «Вірую, Господи».

Зерно віри і перша зустріч зі Словом
Апостольський екзарх наголосив, що сліпонароджений є образом кожної людини, яка приходить на світ і потребує того просвітлення, яке дає Христос — «справжнє світло світу». За словами проповідника, вірою не є щось, отримане раз і назавжди, а зерно, яке має зростати та приносити плоди в конкретному людському житті.
«Він ще не бачить, він ще не може бачити, але він чує Боже Слово і в ньому вже зароджується віра. Бо, каже святий Павло, віра родиться зі слухання», — сказав єпископ.
Супровід у вірі
Особливу увагу архиєрей приділив темі супроводу у вірі. Сліпонароджений ішов до Силоамської купелі не сам — хтось вів його за руку. Так само, зауважив владика Богдан, і в житті кожного вірянина є люди, які своєю молитвою, словом і присутністю допомагають зростати у вірі. Єпископ закликав парафіян цінити таких людей як великий Божий дар і самим бути такими провідниками для інших.
Випробування Віри
Владика Богдан також не оминув теми випробувань, які неминуче супроводжують справжнє духовне зростання. Євангельський сліпонароджений стикнувся з нерозумінням родини і відкритою ворожістю фарисеїв. Цей досвід, наголосив архиєрей, є нормальним і не повинен лякати: «Не біймося насмішок, переслідувань, критики чи дистанціювання, навіть незрозуміння з боку найближчих. Не біймося цього. Йдімо далі дорогою за Христом», — сказав проповідник.
Свідчення віри
Владика Богдан звернув увагу на важливу деталь: зцілений чоловік починає говорити про Ісуса ще тоді, коли сам не є остаточно утверджений у вірі. Це, наголосив архиєрей, — не самовпевненість, а правильний духовний рух: ділячись своєю вірою, навіть недосконалою, людина її укріплює. А відтак, за словами проповідника, застереження «я ще недостатньо знаю, щоб свідчити» є спокусою, яку треба долати.
«Говори, свідчи — так, як ти це зараз розумієш, так як Бог тобі сьогодні дає. Бо ділячись своєю вірою, навіть недосконалою, ти укріплюєш віру у своєму серці», — мовив єпископ.
Повторна зустріч з Ісусом — утвердження зрілої віри
Центральним богословським акцентом проповіді стала тема повторної зустрічі з Христом. Коли зцілений чоловік опиняється в розгубленості після переслідувань і відчуженості, Ісус приходить до нього — шукає його і запитує: «Чи віруєш у Сина Чоловічого?» Тут єпископ підкреслив, що у моменти страждань, поразок і духовної кризи Господь не чекає, поки людина знайде Його сама, — Він іде назустріч.
«Іншими словами — як тоді, так і тепер, Я є з тобою, і моє слово залишається дієвим. Довіряй мені далі, незважаючи на труднощі, бо я є з тобою», — підкреслив апостольський екзарх.
Саме ця друга зустріч, наголосив архиєрей, утверджує віру і робить її зрілою і справжньою. Зцілений сліпонароджений, почувши слова Христа «Це Я, що розмовляю з тобою», уже не вагається — він поклоняється та сповідує: «Вірую, Господи!»
Заклик і застереження
Завершуючи, владика Богдан сформулював практичні заклики до парафіян. Пояснення подій власного життя слід шукати насамперед у Святому Письмі, а не в медіа чи технологіях. Архиєрей окремо застеріг від надмірної довіри до штучного інтелекту, проілюструвавши це образним порівнянням: машина не замінить живої любові матері, так само як жодна технологія не замінить живого Слова Божого.
«Коли машина починає нами керувати — починається трагедія», — сказав єпископ.
А відтак владика Богдан закликав вірних читати Святе Письмо, довіряти Ісусу і крок за кроком іти Божими дорогами; шукати тих, хто допомагає зростати у вірі, і свідомо уникати оточення, яке її підважує; не боятися насмішок і нерозуміння, а знову і знову зустрічати Христа на своєму шляху.