Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«До страждання ми будемо здатні в одному випадку — коли ми любимо», — владика Богдан у день Преображення Господнього
21 серпня 2023
19 серпня 2023 року, у день святого Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Преосвященний владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.
У своїй проповіді єпископ, розважаючи над подією, що сталась на горі Тавор, наголосив на тому, що Преображення Господнє заповідає також преображення людини. А відтак проповідник застановився над темою преображення людини.
Згадуючи перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, владика Богдан пригадав розмову з німецькими журналістами, які цікавились тими жахливими воєнними подіями і питали про актуальність потреби святкування українцями Великодня та інших свят під час війни.
«Саме тому, що ми переживаємо ті страшні часи, ми потребуємо християнських святкувань. Свято — це не є розваги. Приходячи до храму, ми приносимо сюди свій біль, страждання, журбу, своє зранене серце. Але також тут ми черпаємо світло воскресіння, яке сьогодні сяє на горі Тавор. Але це світло воскресіння на горі Тавор, буде невидимо сяяти ще на одній горі — на найголовнішій горі нашої віри — Голгофі», — сказав архиєрей.
А відтак далі владика Богдан вів мову про присутність любові у стражданнях Ісуса, через які людині даровано спасіння. «Нам важко збагнути цю науку Євангеліє. Ми би хотіли бути з Ісусом у Вифлеємі. Ми би йшли за Ісусом, коли Він помножує хліб, коли полагоджує наші дочасні справи і наші матеріальні потреби. І в цьому ми не відрізняємося від його сучасників. Ми би йшли за Ісусом, коли Він робить чудеса. Ми би йшли за Ісусом, коли нам є приємно молитися, коли ми в захопленні. Але йти з Ісусом до кінця означає йти і пізнати правдивого Ісуса. Не просто славного проповідника, чудотворця, цілителя, учителя, але того, хто страждає з любові, який іде до кінця своєю хресною дорогою задля інших. Який себе не рятує, щоб врятувати нас із вами і так довершує наше відкуплення», — наголосив проповідник.
«Йти за таким Ісусом означає зрозуміти християнство. Іти за Ним до кінця у своєму особистому житті — це означає бути християнином. Практично це означає бути готовим страждати з любові», — пояснив архиєрей і додав, що кожен має багато страждань, але з любові до Ісуса та до ближнього свого — така любов спасає.
Продовжуючи тему страждання з любові, владика Богдан звернув увагу присутніх у храмі на іншу назву сьогоднішнього свята, а саме «Спас» і пояснив чим і коли Ісус спас людину.
«Страждання Ісуса стало любов’ю. Цю науку дає нам нинішнє свято. Але апостоли не хотіли її збагнути», — мовив єпископ і як аргумент навів за приклад текст Євангеліє перед Преображенням, де бачимо діалог Ісуса з учнями про те за кого Його мають люди, де Петро закликає Ісуса не чинити того, що Його чекає попереду.
«До страждання ми будемо здатні в одному випадку — коли ми любимо», — наголосив проповідник і повернувся до теми війни в Україні, говорячи про не без страждань героїчну боротьбу українських військових, які з любові боронять Батьківщину. «Ісус хоче навчити учнів, щоб вони не боялися страждань і не паралізували себе ними, але щоб вони то страждання наповнили Його любов’ю. І тоді страждання переміниться у любов, і тоді страждання починає нас спасати», — сказав архиєрей.
«Візьміть сьогодні до серця одну істину — любов, яка світить сьогодні на горі Тавор, яка ще більше буде світити на Голгофі. Апогей любові буде на Голгофі. На Таворі Ісус розмовляв з Мойсеєм та Іллею про свої страждання. Але, щоб це побачити, треба бути віруючими людьми. Щоб на Голгофі побачити світло Божої слави, світло воскресіння, треба бути віруючими людьми. Нам легше це зробити як сучасникам Ісуса. На Голгофі Петро вже не казав, що йому добре там бути з Ісусом. Петра там вже не було, він плакав над своїм гріхом, над своїм падінням і своєю зрадою. Там його перемогла людська логіка. Там його здолав людський страх. Але навіть тоді Ісус не дозволив, щоб параліч страху тріумфував у житті Петра. Одним своїм поглядом любові Ісус навертає свого апостола. Відновлює у ньому віру в себе самого та в Ісуса», — мовив владика Богдан.
«Просімо у Господа євангельської мудрості збагнути спасенну силу любові, щоб ця любов переобразила нас, наше серце, щоб наповнила наше страждання, щоб зцілила наші рани. Щоб таким чином ми стали свідками, знаком і знаряддям Божої любові і Божого спасіння у нинішньому світі», — сказав на завершення своєї проповіді апостольський екзарх.
А після Літургії владика Богдан представив о. Андрія Хомишина, настоятеля військового храму Святого арх. Михаїла у Львові при Національній академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, який того дня завітав на молитву до катедрального храму у Мюнхені. Користаючись нагодою зустрічі з військовим капеланом, єпископ передав до України фінансову допомогу для вдів український військових. Ці кошти вдалось зібрати завдяки пожертві парафіян, які напередодні отримали в дарунок до катедрального храму від дружин і матерів загиблих героїв України власноруч вишиту ікону Матері Божої Неустанної Помочі як вдячність за підтримку від Апостольського Екзархату для їхніх сімей.
