Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Ісус дає те, чого не дасть вам жодна людина», — владика Богдан у Бад Гомбурзі
11 листопада 2026
7 листопада 2026 року Преосвященний владика Богдан, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, звершив Архиєрейську Божественну Літургію для української громади в Бад-Гомбурзі. У проповіді єпископ говорив про віру, яка наближає людину до Христа, зцілює її душу та приносить мир.
Разом із архиєреєм співслужили канцлер Апостольського екзархату о. Андрій Химчук, парох місцевої парафії о. митрат Михайло Орос та о. Ярослав Семів.
Звертаючись до вірних, владика Богдан наголосив, що громада зібралася не лише для того, щоб засвідчити свою віру, а й для того, щоб у ній укріпитися. Він закликав присутніх пережити Літургію не як виконання релігійних приписів чи обрядів, а як живу зустріч із Богом, щоб наприкінці служби слова «Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну» справді стали дійсністю в їхньому житті.
| «Нам треба пережити нинішню зустріч не просто як люди релігійні, а як справді віруючі люди, які живуть вірою, які приносять до цього храму свою віру, в цьому храмі укріплюються у вірі і виходять з нього справді спасенними» — владика Богдан Дзюрах |
Наблизитися до Ісуса
Проповідь була побудована на євангельській розповіді про начальника синагоги Яіра та жінку, яка дванадцять років страждала на кровотечу (Лк 8, 41–56). Єпископ звернув увагу, що для спасіння недостатньо лише фізичної близькості до Ісуса: обоє героїв Євангелія — і високий духовний керівник, і жінка, яка не наважувалася стати перед лицем Господа, — наблизилися до Нього вірою.
Владика Богдан підкреслив, що це Боже слово однаково скероване і до проповідника, і до слухачів, а священники, які служать при престолі, покликані своєю поставою і молитвою допомагати вірним наближатися до Христа. Він нагадав, що сила, яка тоді виходила від Ісуса, і нині діє в Церкві, щоб оздоровляти кожного з нас.
| «Те, що дає свята віра, жоден психолог, жоден хірург, жоден терапевт, жоден соціальний працівник не може нам дати. Бо віра дає спасіння, зцілення наших душ. А тоді разом зі зціленням приходить мир, бо Ісус є нашим миром» — владика Богдан Дзюрах |
Слухати Боже слово як слово свого життя
Першим способом виявлення віри архиєрей назвав слухання Божого слова відкритим серцем не як інформації, а як слова, сказаного особисто кожному: молодому і старшому, чоловікові і жінці, одруженим і самотнім. За його словами, якби вірні справді так слухали Слово Боже, змінювалося б їхнє особисте, родинне, суспільне й народне життя.
Водночас проповідник нагадав, що віра є Божим даром. Він розповів історію однієї парафіянки, яка в молодості переживала кризу віри і з болем почула від священника, що віра — це дар. Сьогодні, вже в похилому віці, але молода духом, вона живе глибокою вірою і не соромиться свідчити, що колись блукала, але Ісус її знайшов. Тож, як апостоли просили Христа збільшити їхню віру, так і кожен може молитися: «Господи, збільши мою віру, скріпи мою віру».
Укріплюватися вірою одне одного
Третім моментом проповіді стала спільнота. Владика зауважив, що під час Літургії в храмі зібрано, так би мовити, велику «концентрацію віри»: молячись одним серцем і одними вустами, вірні черпають силу з віри своїх братів і сестер. Це особливо важливо, бо поза храмом на кожного чекають випробування.
Як Яірові ще в дорозі посланці радили не турбувати Учителя, так і сьогодні, за словами владики, до людей з інтернету, новин і соціальних мереж надходять повідомлення, що підточують віру: «Дай собі спокій, нічого не вдієш».
| «А Ісус тоді говорить: „Тільки віруй, і вона спасеться“. А вона — це твоє серце, твоя душа, твоя сім’я, це дорога тобі улюблена Україна, яка стікає кров’ю. І вороги нині кажуть: капітулюйте, здавайтеся. А нам треба сказати: геть від мене, сатано! Бо я вірю в Господа Ісуса, Який є моїм джерелом, миром і силою. І Він її спасе!» — владика Богдан Дзюрах |
На завершення владика Богдан закликав кожного і кожну в серці наблизитися до Господа, а відтак дбати про зростання у вірі через читання Божого слова, молитву та добрий приклад одне для одного.
