«Поки ми триваємо в добрі, правді й любові — ми непереможні»: владика Богдан відвідав громаду в Майнці на празник Архистратига Михаїла

8 листопада 2026

У день святого Архистратига Михаїла та всіх Небесних безплотних сил українська громада Майнца відсвяткувала свій парафіяльний празник. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Богдан, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії. Свято стало для парафії подвійно урочистим: її парох, о. Михайло Орос, уперше одягнув митру — відзнаку, якою його вшанував Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Ангели — співслужителі в Літургії

У проповіді владика Богдан нагадав, що кожна неділя є пам'яттю Христового Воскресіння, а кожна Літургія — уприсутненням жертви Сина Божого, у якій Ісус дає Себе людям, щоб вони могли так само даватися іншим. Під час богослужіння, за словами архиєрея, разом із вірними Божу доброту славлять святі та безліч ангелів, які, як молиться священнослужитель під час входу з Євангелієм, співслужать із людьми.

Єпископ наголосив, що до Бога ми приходимо не на суд, бо навіть у сповіді Він не є суддею, а милосердним Батьком, Який пригортає, обмиває душі й утверджує людину в тому, що вона завжди була і буде Його улюбленою дитиною.

Три архангели — три покликання

Щоб пояснити місію ангелів, архиєрей звернувся до трьох архангелів. Гавриїла він назвав ангелом доброї новини, що приніс Пречистій Діві вістку «Радуйся, благодатна, Господь з тобою». «Він каже: радуйтесь, мої діти, не піддавайтеся страхові й тривозі, бо Господь є з вами», — пояснив апостольський екзарх.

Рафаїл, який супроводжував юного Товію в дорозі, є, за словами проповідника, образом ангела-хоронителя, що допомагає людині розпізнавати добро і зло та промовляє до її сумління.

Архистратиг Михаїл — ангел доброї борні

Особливу увагу владика Богдан присвятив покровителю празника, назвавши його ангелом доброго змагання. Посилаючись на слова апостола Павла про «добру борню» (2 Тим 4, 7–8), він застеріг від боротьби за кар'єру, гроші, владу чи перемогу власної думки над іншими: справжня боротьба християнина — за вірність Богові та збереження святої віри.

Архиєрей наголосив на реальності злих сил, які, за його словами, найбільше перемагають тоді, коли переконують людей, що їх не існує. Також єпископ їхні прояви побачив у звірствах, яких зазнають українські полонені: «Там немає нічого людського. Там є пекельне зло, ненависть, темрява і смерть». Водночас владика Богдан запевнив, що доки український народ тримається віри, любові й вірності Богові, він є нездоланним.

Пригадуючи Революцію Гідності, архиєрей розповів, як під час Літургії в наметі на Майдані за двадцятиградусного морозу казав людям: «Поки ми триваємо в добрі, в правді, в любові, ми непереможні. Нас можуть бити, але нас не переможуть».

Покровитель Києва і України

Проповідник нагадав, що Україна від часів Хрещення віддана під покров Архистратига Михаїла, покровителя Києва, символом чого є Михайлівський Золотоверхий собор, споруджений 1108 року. Більшовики зруйнували собор, але, наголосив єпископ, не змогли знищити храм в людській душі: «Ніякі Сибіри, ніякі Гулаги не змогли зламати нашого народу».

Архиєрей поділився спогадом із перших днів повномасштабного вторгнення, коли до нього в Києві підійшов юнак і попросив благословення перед відправленням на фронт, зізнавшись, що дуже боїться. Владика Богдан порівняв досвід українських захисників із молитвою Христа в Оливному саду, коли ангел не забрав від Нього хреста, але укріпив Його. «Хто віддає своє життя з любові, той не вмирає, а переходить від життя до життя», — наголосив він.

Наприкінці проповіді єпископ закликав молитися за захисників України та не забувати про своїх ангелів-хоронителів, нагадавши, що перша молитва, якої навчає мама, — це молитва до ангела-хоронителя.

Окремо архиєрей подякував вірним за відважне свідчення віри на чужині: «Найголовніше, де б ми не були, — щоб ми трималися святої віри. І тоді, навіть коли йтимемо через різні випробування, ми будемо нездоланні».

Митра для пароха: «Це не прикраса, а знак добрих діл»

Декретом Блаженнішого Святослава, виданим 4 червня 2026 року з нагоди 50-річчя від дня народження о. Михайла Ороса, його іменовано митрофорним протоієреєм із правом носити митру. У документі Глава УГКЦ дякує священникові за довголітнє плідне служіння, яке стало прикладом для співбратів, і особливо відзначає заснування нових парафій, катехизацію та допомогу постраждалим від війни в Україні. Відзнаку надано за згодою владики Теодора Мацапули, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, та після заслуховування думки владики Богдана Дзюраха.

У своєму слові владика Богдан пояснив вірним глибинний зміст митри, порівнявши її з біблійним розумінням правдивої краси.

«Дивимося сьогодні на отця Михайла, доброго священника. Дивимось на ту митру, яку він уперше надягнув. Добре йому пасує, правда? Але це не є прикраса, це не є оздоба. Краса священника, його оздоба — це його добрі діла, які сяють світлом Духа Божого перед престолом Всевишнього», — сказав єпископ.

Архиєрей наголосив, що ця Божа краса не раз стає явною аж у вічності, однак Церква вже тепер бачить і розпізнає її в ділах священнослужителів та прагне звернути на неї увагу Божого люду.

Подяка священникові та його родині

Завершуючи слово, владика Богдан подякував Богові за о. Михайла, а священникові — за його ревне служіння. Окремі слова вдячності він скерував до дружини пароха:

«Дякую його дружині, яка також світить між вами свідченням віри, глибокого смирення і великої материнської любові. Дай нам, Боже, більше таких священників, таких добродійок і їхніх родин», — мовив апостольський екзарх.

Ікони для родин і дарунок від громади

Під час візиту владика Богдан освятив ікони Пресвятої Родини для учасників Руху християнських сімей, який діє при парафії.

Також архиєрей вручив подячну грамоту Йоганнесові Брантцену, керівникові відділу іншомовних душпастирств Майнцської дієцезії, за підтримку української громади.

На знак вдячності громада подарувала апостольському екзарху ікону Архистратига Михаїла — покровителя парафії.