Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Коментар на Євангеліє неділі про Закхея
21 січня 2024
Перед читанням цього коментаря, рекомендується ще раз почути недільне Євангеліє і Апостола та помолитися, щоб Святий Дух допоміг втілитися Божому Слову у нас, подібно як колись у лоні Пречистої Діви Марії, якій у Назареті благовістив архангел Гавриїл.
1 Тим. 285 зач.; 4,9–15
9. Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне. 10. Саме для цього трудимося та боремося, ми поклали нашу надію на живого Бога, Спасителя усіх людей, особливо ж вірних. 11. Це наказуй і навчай. 12. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі і чистоті. 13. Заки я прийду, пильнуй читання, утішай та навчай. 14. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з покладанням рук збору пресвітерів. 15. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.
Лк. 94 зач. 19,1–10
1. В тому часі проходив Ісус через Єрихон. 2. А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями і був багатий. 3. Бажав він бачити Ісуса, хто він, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. 4. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. 5. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: — Закхею, злізай швидко, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі. 6. І зліз той швидко і прийняв його радо. 7. Бачачи те, всі стали нарікати й казали: — До чоловіка грішника зайшов у гостину. 8. Закхей устав і промовив до Господа: — Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо. 9. Ісус сказав до нього: — Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. 10. Син бо чоловічий прийшов
шукати й спасти те, що загинуло.
Мікроконтекст: Коли б увесь зміст розповіді про навернення Закхея звести тільки до того, що він ділиться своїм маєтком з бідними (пор. Лк. 19,8), тоді можна на жаль недобачити глибини Божого плану, який криється за цією короткою подією. Але оскільки сам апостол Павло в своєму посланні до Тимотея заохочує «пильнувати читання» (1 Тим. 4,13), заглибімся й ми бодай на пару хвилин в біблійний контекст нашого Євангелія. Тут найважливішим є факт, що побут Ісуса Христа у Єрихоні та Його відвідини в домі митаря Закхея святий євангелист Лука переповідає як останній етап подорожі нашого Господа перед Його в’їздом в Єрусалим, де Він має постраждати за нас (пор. Лк. 18,31–34 та 19,11.28). Саме в тому ключі, у контексті страстей Христових, слід розуміти наш уривок.
Макроконтекст: Пригляньмося для прикладу Ісусовим словам до Закхея, який перед тим виліз на сикомор: «злізай швидко, бо я сьогодні (по-грецьки: сéмерон) маю бути в твоїм домі» (Лк. 19,5). Читаючи уважно опис смерті Господньої натрапляємо на дуже подібні вислови. По-перше, прибитий до хреста Ісус
промовляє: «Сьогодні (сéмерон) будеш зі мною в раї» (Лк. 23,43). Отже спершу, ще проходячи Єрихоном, Він сам себе запрошує в гості до дому Закхея, а потім, вже терплячи смертні муки на Голгофті, Він запрошує розкаяного розбійника до Свого небесного дому, тобто до раю.
По-друге, подібними є слова, які розп’ятий Господь чує від тих, що проходять повз Нього та лихословлять Його: «зійди но з хреста!» (Мт. 27,40). Тут в грецькому тексті вживається те саме формулювання «катáбеті», як і в попередньіх словах Христа до Закхея: «злізай швидко!». Але, коли Закхей відразу слухає і сходить з дерева, щоб отримати для себе і своїх рідних благодать навернення (пор. Лк. 19,9), то Христос, послушний волі Небесного Отця, залишається на хресному дереві аж до кінця, щоб вислужити нам життя
вічне.
Керигма: Схожість деталей розповіді про Закхея та опису страстей Христових є вражаюча. Можливим є також, що святий Лука, говорячи про дерево сикомор (пор. Лк. 19,4), робить натяк на смоковницю, якої листям прикрилися наші прародичі після гріхопадіння в раю (пор. Бут. 3,7), оскільки обидва види дерев
належать до того ж самого роду «фікус» тобто «фігове дерево». Це була б ще одна деталь для підкріплення зв’язку між наверненням і спасінням митаря та смертю Господа, яку він витерпів, щоб рятувати його та всіх людей. Однак і без цього видно, що Христос, наказуючи грішникові зійти з дерева,
робить це, щоб самому вийти на хресне дерево. Він хоче зайняти місце упалої людини і віддати за неї Своє життя: «Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло» (Лк. 19,10). Тому й не дивно, що Закхей після навернення ділиться своїм маєтком з бідними. Це ж тільки скромний дар у порівнанні з величезною ціною нашого спасіння!
о. д-р Мирослав Йосиф Лопух
