Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Там, де залишається світло»: в Ісландії відкрилася виставка українських ікон
19 жовтня 2026
В Ісландії відкрилася виставка «Там, де залишається світло», що презентує ікони з колекції Національного художнього музею України в Києві. Ці рідкісні та безцінні твори сакрального мистецтва вперше демонструються за межами України завдяки співпраці Національного художнього музею України з Національною галереєю Ісландії та Національним музеєм Ісландії. Експозиція триватиме рік, до 17 жовтня 2027 року.
Святині, що пережили століття
Ікони, представлені на виставці, походять із різних регіонів України та охоплюють період від кінця XII до початку XIX століття. Перед цими образами молилися покоління наших батьків і матерів у вірі, а діти зростали в любові до Бога та до України. Сьогодні, коли російський агресор прагне знищити не лише український народ, а й його мистецтво та культурну спадщину, присутність цих святинь у світі має особливе значення.
Відкриття за участі Міністерки закордонних справ Ісландії
Урочисте відкриття відбулося за присутності Міністерки закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, ісландців та української громади, що проживає в Ісландії. Українська спільнота взяла активну участь у події, і перед виставленими святинями прозвучала спільна молитва.
Для присутніх простір виставки став особливим місцем молитви, у якому відчувається дух народу, свобода, віра в перемогу та любов Божа.
Світло як символ надії
Ікона є сакральним твором, що відображає образи християнського світогляду. Іконописці передавали божественне, нематеріальне світло за допомогою золотих і срібних фонів, сяючих німбів, яскравих відблисків на складках тканин і золотих асистів на одязі. Саме ця ідея світла лягла в основу концепції виставки.
«Навіть у найтемніші для України часи світло залишається символом надії та перемоги життя над смертю», — зазначає кураторка, кандидатка мистецтвознавства Олександра Шевлюга (Національний художній музей України).
Подяка організаторам
Українська громада висловлює щиру вдячність усім, хто зробив цю подію можливою, зокрема співробітницям Національного художнього музею України Юлії Литвинець, Наталії Чамлай, Олександрі Шевлюзі та Марині Дроботюк, а також працівникам Національної галереї Ісландії та Національного музею Ісландії. Ця співпраця та взаєморозуміння між дружніми народами створили простір, у якому українське сакральне мистецтво може бути присутнім в Ісландії під час війни.
Довідка
Мистецтво іконопису стало частиною української культури з прийняттям християнства з Візантії у 988 році. Київ, столиця середньовічної Русі, був великим європейським містом і провідним політичним, релігійним та мистецьким центром. У XI–XIII століттях тут постали величні собори й монастирі, прикрашені фресками, мозаїками та іконами: Софійський собор (1037), Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1089), Михайлівський Золотоверхий собор (1108–1113) та інші. З плином часу українське мистецтво збагатилося романськими, готичними та ренесансними впливами, проте найближчим до української культури виявилося бароко з його реалістичними формами, яскравим орнаментом і піднесеним духовним настроєм. Поглинаючи різні впливи, українське мистецтво виробило власну самобутню художню мову та виразний національний образний стрій.
Виставка «Там, де залишається світло» триває з 17 жовтня 2026 року до 17 жовтня 2027 року.
