Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Владика Богдан до медичних працівників у Зарваниці: «Через вас Господь виливає на душу і тіло нашого народу потоки своєї благодаті»
3 серпня 2026
25 липня 2026 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася ХІІІ Всеукраїнська проща медичних працівників. Паломництво об’єднало представників медичної спільноти з семи областей України, духовенство, медичних капеланів і представників влади для спільної молитви за лікарів, хворих, поранених і захисників України. Проповідь виголосив Преосвященний владика Богдан, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії.
Свято життя і покликання медиків
У своєму слові владика Богдан наголосив на глибокому символічному зв’язку між святом Успіння святої Анни та служінням лікарів. «Можна сказати, що сьогоднішнє свято є святом життя, яке дарує Господь Бог людству через Матір, — святу Анну, яка породила Діву Марію, і саму Богородицю, яка стала Матір’ю Життя — нашого Господа і Спаса», — зазначив єпископ, додавши, що медики «теж щоденно дослівно доторкаються до таїнства людського життя» у своєму служінні.
Зранений народ і покликання зцілювати
Архиєрей звернувся до теми страждань українського народу, ослабленого війною. «Наш народ сьогодні важко зранений ворогом, він стікає кров’ю, по його серці і обличчі течуть потоки сліз, він потребує зцілення і спасіння», — сказав апостольський екзарх, підкресливши, що самі медики, будучи дітьми свого народу, несуть у собі його болі, смутки і страхи, а тому й самі потребують зцілення.
Пригадуючи слова святого Івана Павла ІІ, сказані під час його візиту в Україну 25 років тому, владика Богдан навів звернення Папи-слов’янина до українського народу: «Молю Всемогутнього Бога, щоб благословив тебе, український Народе, і щоб зцілив усі твої рани».
Гідність людського життя — від зачаття до природної смерті
Значну частину проповіді єпископ присвятив захисту людського життя перед викликами сучасного світу. Він застеріг від спроб людини «зайняти місце Бога у ставленні до людського життя», наголосивши: «Якщо можна зазіхати на слабке і беззахисне життя, то чому не можна заатакувати життя у розквіті сил?»
Владика Богдан процитував слова Папи Лева XIV: «Першим правом людини є право на життя від зачаття до його природного завершення, без якого неможливо реалізувати жодне інше право».
Окремо проповідник порушив проблему так званого «сурогатного материнства» в Україні, назвавши цю практику проявом зневаги до людської гідності. Пригадавши розмову з колишнім високопосадовцем, який на його застереження відповів: «Ми не повинні бути дикунами!», єпископ з жалем констатував: «На жаль, ця „дикунська“ практика існує і поширюється досі».
Покликання лікаря — продовження Божої доброти
У зверненні до присутніх медиків владика окреслив високе розуміння їхньої професії: «Руки лікаря покликані бути продовженням Божої доброти, а не знаряддям смерті. Очі лікаря покликані відображати творчий погляд Бога на людину. Слово лікаря покликане ставати відлунням слова Спасителя. Серце лікаря покликане бути джерелом надії та сили для всіх, ослаблених недугами, зневірою і страхом смерті».
Архиєрей висловив особливу вдячність і молитовну підтримку медикам і парамедикам, які служать на фронті й у прифронтових районах, а також зі схиленою головою згадав тих лікарів, які віддали життя, рятуючи інших: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів віддає своє життя» (Йо. 15, 13).
Дар слухання як покликання
Завершуючи проповідь, владика Богдан побажав медикам особливого дару слухання: слухання пацієнта, яке відкриває шлях до зцілення і довіри; слухання власного сумління, «просвіченого світлом Божої правди»; і, найважливіше, слухання Бога — «Дателя життя». «Лише той, хто вміє слухати Бога, зможе до кінця залишатися вірним слугою людського життя», — підсумував єпископ.
