Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Вербну неділю в Мюнхені
30 березня 2026
29 березня 2026 року, у Вербну неділю, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці міста Мюнхена.
Богослуження зібрало вірних катедральної парафії, які разом із єпископом вступили у Страсний тиждень — час найглибшого духовного зосередження перед світлим Христовим Воскресінням. Під час проповіді владика Богдан розмірковував над євангельською розповіддю про помазання Ісуса Марією і над таємницею Царства Того, Хто входить у Єрусалим не на бойовому коні, а на ослятку.
Любов — не калькуляція
Владика Богдан зупинився на вчинку Марії, яка вилила на ноги Ісуса цілу плящину надзвичайно дорогоцінного мира — вартістю близько 300 динаріїв, тобто річного заробітку простого рільника. Архиєрей пояснив, що ця жертва є незбагненною з точки зору звичайної людської логіки, — і саме тому промовистою.
Ілюструючи цю євангельську логіку, владика розповів про українку з Волині, яку зустрів на вокзалі в Римі: жінка роками доглядала за старенькими в Італії, весь свій заробіток віддавала на будову церкви й потребуючим, і нині живе вкрай скромно, проповідуючи Христа з незгасною радістю. Коли владика хотів дати їй пожертву, вона відмовилась: «Добро треба творити із поту власного чола», — відповіла жінка.
Цар, який служить, а не гнобить
Роздумуючи над парадоксом Христового Царства, єпископ провів гостру паралель між Добрим Пастирем, який кладе життя за своїх овець, і тими, хто лише «стриже» народ, а за першої небезпеки залишає його напризволяще.
Герої Божої любові
Особливо зворушливим моментом проповіді стала розповідь про молодого українця, якого владика Богдан зустрів у Патріаршому соборі Києва навесні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення. Юнак попросив благословення перед від’їздом на фронт, визнавши свій страх, але додавши: «Інакше я не можу». Архиєрей зізнався, що з того дня молиться за нього щодня.
Завершуючи проповідь, владика Богдан звернувся до вірних із закликом не розчаровуватись у власній слабкості — а наслідувати апостола Петра, який після зради кинувся у розпростерті руки милосердного Ісуса. Саме так, запевнив архиєрей, можна у свободі й радості зустріти світле Христове Воскресіння і стати його свідками у своєму народі.
Також після Літургії відбулось освячення нових священничих риз, а діти у парафіяльній домівці взяли участь у майстер-класі з розпису писанок.
