Єпископи УГКЦ у Західній Європі завітали на поетичний вечір до Українського Вільного Університету

• владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії;
• владика Григорій Комар, апостольський адміністратор Екзархату для українців в Італії;
• владика Ігор Ранця, єпископ Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі;
• владика Кеннет Новаківський, єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, апостольський візитатор для українців в Ірландії та Північній Ірландії.

Знайомство з діяльністю УВУ та архівними матеріалами

Перед початком вечора єпископи ознайомилися з діяльністю Українського Вільного Університету. Їм також представили архівні матеріали, які засвідчують співпрацю УВУ з Апостольським екзархатом та Церквою. Цей візит нагадав про те, що сьогоднішня українська присутність у Мюнхені спирається на багаторічну спільну працю наукових, церковних і громадських середовищ.

Слово владики Богдана: українська присутність на міцному фундаменті

Відкриваючи вечір, владика Богдан наголосив, що нині в Західній Європі, за його словами, перебуває 5,6 мільйона українців, які прибули через війну, і що «нова українська дійсність» твориться не на порожньому місці, а на міцному духовному, науковому й громадському фундаменті. Прикладом такої основи він назвав УВУ, довкола якого впродовж десятиліть будувалася українська присутність у Західній Європі: спершу в Празі, а тепер у гостинній Баварії.

Архиєрей нагадав, що розвитку УВУ значною мірою сприяв патріарх Йосиф Сліпий, ісповідник віри, який у Римі заснував Український католицький університет під гаслом про любов істини й любов науки, що об'єднують у розсіянні сущих. Перефразувавши ці слова, беручи до уваги контекст цього вечора, він сказав: «Слово поезії об'єднує в розсіянні сущих».

Єпископ подякував поетесам за те, що вони діляться багатством серця, «струнами своєї душі і глибиною своєї віри», та помолився про благословення для народу, мир і силу для захисників.

Програма вечора: три тематичні блоки

Вечір відкрила Лариса Дідковська, ректорка УВУ. Далі програма складалася з трьох тематичних блоків, з'єднаних музичними композиціями. Вірші Наталі Тригуб читала Лілія Бондаренко. Авторські фрагменти з книжки «Любов уміє відпускати» представила сама Ірина Іванкович.

• «Коріння, пам'ять та затишок дому». Перший блок присвятили родинній пам'яті, дитинству та затишку рідної оселі.

• «Жіноча сила, любов та вміння відпускати». У другому блоці зазвучали тексти про образ жінки, доросле кохання й гідне прощання.

• «Війна, молитва, капеланство та вічність». Завершальний блок склали вірші-молитви, воєнні сторінки й нові твори Ірини Іванкович.

Музичний супровід вечора забезпечила заслужена артистка України Оксана Стебельська. Її виконання стали ліричними «мостами» між блоками, а завершила вечір духовна композиція «Боже великий єдиний». Варто додати, що відеокомпозиції від Ірини Іванкович з написаними нею піснями, зокрема «Сухоцвіт» як образ пам'яті, що не в'яне з роками, доповнили поетичні читання.

Дві книжки, дві грані любові

За словами рецензентки, поезія Наталі Тригуб — це мандрівка туди, де природа і кохання сплітаються у ніжний візерунок. У її віршах героїні люблять щиро, мріють сміливо й шукають світло навіть у сутінках, а надія порівнюється з метеликом, що сідає на долоню.

Книжка Ірини Іванкович «Любов уміє відпускати» розповідає про любов, яка не володіє, не диктує й не просить взаємності. Це поезії, есеї та життєві фрагменти про родинну пам'ять, жіночу силу без патетики, втому й ніжність, війну, що забирає найдорожче, і тишу, яка інколи гучніша за слова. Рецензентка назвала книжку тихим молитовним діалогом із Богом, світом і собою.

Дивіться також

7 жовтня «Прийди та подивись» і «Чи робить штучний інтелект людське життя більш людяним?»: відбулася зустріч духовенства Апостольського екзархату «Духовний імпульс» 6 жовтня У Берліні призначили нового пароха 6 жовтня Парафія Св. Івана Хрестителя підтримала формацію майбутнього священника для Донецького екзархату