Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
#НазустрічВоскресінню 75. Сім слів Ісуса на Хресті. МОЛИТВА
2 квітня 2026
У рубриці #НазустрічВоскресінню владика Богдан продовжує своє духовне паломництво сімома словами Ісуса на Хресті. Сьогодні — четверте слово, яке звучить як крик і водночас як молитва: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» Єпископ розкриває, чому ці слова — не розпач, а найглибша довіра; чому в них лунає біль мільйонів невинних — і наших воїнів, і полонених, і депортованих. І чому саме тут, у темряві Голгофи, вже проступає світло Воскресіння.
«Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мт. 27,46).
Четверте слово, яке Ісус промовив на Хресті, не є криком розпачу і зневіри, це — слова, якими починається Псалом 22, тобто, це — молитва Ісуса старозавітними пророцтвами про Нього. Справді, у цьому Псальмі мова йде про розп’яття Месії і обставини, пов’язані з цією драмою зневаженої і погордженої Божої любові: «Пробили мені руки й ноги, всі мої кості я міг би полічити. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають. А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу. Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою: „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!“» (пор. Пс. 22).
Читаючи ці слова старозавітного Псальма, здається, наче б його автор був наочним свідком прийдешніх страждань Христа Спасителя. Знаковим є рівно ж і те, як майже дослівно перегукується зі згаданим Псальмом опис Страстей Христових, який читаємо в Євангелії від Матея: «Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: „Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий!“» (Мт. 27, 41–43).
Ісус молиться. І в цій молитві постає перед Отцем Небесним з усім, що переживає в цей момент свого земного життя. Проте, в Ісусовій молитві є щось більше, ніж Його власна доля на землі. „Він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі“ — каже пророк Ісая (53, 4). То ж Ісус у своїй молитві на Голгофі робить своїми страждання і крик болю мільйонів невинних жертв несправедливості, насилля, воєн і терору усіх часів і народів. У цих словах Спасителя ми чуємо відлуння молитви і наших захисників, які собою зупиняють злобного агресораа, у них — крик болю тортурованих і полонених, у них — німе благання про визволення насильно депортованих і тих, хто в окупації, у них — сльози і біль наших краян, які оплакують своїх загиблих.
Ісус несе усі ці сльози і страждання Божих дітей перед престіл Отця Небесного із певністю, що Бог прийде на поміч, що визволить Своїх дітей, що порятує і спасе їх з рук ненависників. Тому в Псальмі 22 після усильного благання про поміч: „Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу“ (ст. 20), Псальмопівець висловлює своє переконання, що останнє слово в людській історії обов’язково скаже Господь Бог і це слово буде Його спасенним втручанням, яке відновить збурений лад і справедливість та принесе Божим дітям визволення і повноту життя: «Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів. Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме; моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові; прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: „Таке вчинив Господь!“» (Пс. 22, 29–32).
Ісус на Голгофі дає нам урок правдивої молитви: щирого виявлення перед Богом свого болю і свого страждання, а водночас — ще сильнішої довіри до Бога, Який є в стані випровадити навіть з найбільшого зла — добро. Так, відповіддю Бога на гріх і злобу світу стане Воскресіння — остаточний тріумф Божої правди і любови над смертю і над пеклом. Переживаючи наші страждання і споглядаючи у молитві страждання Сина Божого, ми бачимо вже зараз світло воскресіння, тому із вірою взиваємо до Нього: „Поклоняємось страстям твоїм, Христе! Появи і нам преславне Твоє воскресіння!“ Появи його в долі нашого многостраждального народу!
