Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Оновлювати серця, щоб оберігати створіння»: владика Богдан відкрив вебінар ССЕЕ про турботу про створіння у світлі енцикліки «Magnifica humanitas»
14 жовтня 2026
13 жовтня 2026 року Секція збереження створіння Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ) провела онлайн-зустріч на тему «Перспектива енцикліки Папи Лева XIV „Magnifica humanitas“ щодо турботи про створіння». Вебінар об’єднав єпископів і представників Єпископських Конференцій Європи, які разом розважали над взаємозв’язком екологічної відповідальності, людської гідності та новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту.
Зустріч очолив владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, який є головою Комісії соціального душпастирства ССЕЕ та керівником Секції збереження створіння.
Вітання та молитва за Святішого Отця
Вебінар розпочався вітальним словом Генерального секретаря ССЕЕ монсеньйора Антоніо Амміраті, який привітав учасників від імені Президії ССЕЕ та пригадав минулорічну зустріч у Кастель-Гандольфо. Він також закликав присутніх супроводжувати молитвою Папу Лева XIV, якому того дня мали провести операцію. Модератором зустрічі був секретар Комісії соціального душпастирства монсеньйор Луїс Окулік.
Слово владики Богдана: захоплення, вдячність і неспокій
У своєму вітальному слові владика Богдан Дзюрах наголосив, що наше ставлення до Божого створіння визначають кілька основоположних постав. Перша з них — захоплення величчю створеного світу, поєднане з вдячністю Богові за дар створіння. Саме такий споглядальний погляд, за словами єпископа, надихав святого Франциска Ассізького, який бачив у кожному створінні Божий дар і тому називав їх братом, сестрою і матір’ю.
Водночас, підкреслив голова Комісії, в погляді християнина є місце і для неспокою. Пригадуючи слова Папи Лева XIV про світ, «який палає — як через глобальне потепління, так і через збройні конфлікти», архиєрей зазначив, що корені страждань створіння сягають людської природи, зраненої гріхом, і людського серця, яке потребує зцілення Божою благодаттю.
Посилаючись на Послання Святішого Отця з нагоди XI Всесвітнього дня молитви за збереження створіння, владика Богдан навів слова Папи Венедикта XVI: «Зовнішні пустелі примножуються у світі, тому що внутрішні пустелі стали такими великими». Звідси, за словами Папи Лева XIV, випливає переконання, що для побудови мирного суспільства потрібно не лише реформувати структури, а й оновлювати серця.
«Оновлювати серця, щоб оберігати створіння і ставати будівничими миру та примирення, — ось горизонт, до якого ми покликані прямувати, здійснюючи служіння, довірене нам Церквою», — сказав єпископ.
Він звернув увагу на те, що Святіший Отець ставить турботу про створіння в саме серце місії Христових учнів, і закликав учасників продовжувати цю працю щодня з довірою до Господа та з щедрим і відкритим серцем.
Фатімське послання і молитва за навернення Росії
Владика Богдан наголосив на особливому значенні дати зустрічі: 13 жовтня минуло 109 років від останнього об’явлення Пресвятої Богородиці дітям-пастушкам у Фатімі. За його словами, в центрі Фатімського послання є заклик до навернення серця, молитва за мир і нагадування про відповідальність перед Богом за долю всього людства. «Не втратила своєї актуальності й наполеглива просьба молитися за навернення Росії; навпаки, сьогодні вона звучить із ще більшою силою», — підкреслив голова Комісії соціального душпастирства ССЕЕ.
Наприкінці свого слова він доручив заступництву Пресвятої Богородиці Папу Лева XIV, просячи для нього Божої благодаті, опіки та швидкого й повного одужання.
Штучний інтелект і майбутнє нашого спільного дому
Професор Маркус Фогт, викладач християнської соціальної етики в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана, виголосив доповідь «Штучний інтелект і майбутнє нашого спільного дому: екологічні виміри енцикліки „Magnifica humanitas“». Він окреслив можливості, які штучний інтелект відкриває для охорони довкілля — від управління енергомережами до моніторингу екосистем і скорочення відходів, — а водночас звернув увагу на значне споживання енергії та ресурсів цифровою інфраструктурою.
Доповідач наголосив, що вища ефективність не обов’язково веде до зменшення загального споживання, і підкреслив потребу відповідальності, людського контролю та спрямованості на спільне благо. Він закликав Церкви в Європі розглядати екологію та етику технологій як тісно пов’язані сфери, розвиваючи освіту й діалог із науковою спільнотою.
Людина як управитель, а не власник
Професорка Аленка Арко, викладачка догматичного богослов’я Люблянського університету та членкиня Міжнародної богословської комісії Святого Престолу, представила документ «Турбота про наш спільний дім: відповідальна і братня відповідь Триєдиному Богові». Вона розглянула місце людини у створінні, значення гріха проти створіння і проти Творця, а також скарби екологічної духовності.
«Управитель — не власник: те, чим він управляє, йому довірено, і він мусить за це звітувати», — зауважила доповідачка. Розважаючи над ювілеєм, суботнім відпочинком і Євхаристією, вона показала, як життя віри може плекати вдячність, повагу до меж і солідарність. Християнська надія, підкреслила професорка, підтримує практичне зобов’язання щодо нашого спільного дому й допомагає дивитися в майбутнє без страху.
Добрі практики
Програму зустрічі доповнили виступи з добрими практиками душпастирської діяльності: о. Володимира Містермана з України, професора Томаса Інсуа з Оксфорда та о. Стівена Тейлора з Лондона.
Довідково
Рада Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ), заснована 1971 року, об’єднує Єпископські Конференції європейських країн і сприяє співпраці та сопричастю між ними. Осідок Секретаріату ССЕЕ — у Санкт-Галлені (Швейцарія). Комісія соціального душпастирства ССЕЕ та її Секція збереження створіння займаються питаннями соціального вчення Церкви, людської гідності та відповідальності за спільний дім.
За матеріалами: ccee.eu
