Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Правда про геноцид українців дуже довго торувала собі дорогу», — владика Богдан в день пам’яті жертв Голодоморів
23 листопада 2023
19 листопада 2023 року на одній з центральних площ Мюнхена вшанували пам’ять жертв Голодоморів в Україні, участь в якій взяли також представники духовенства, які опікуються українськими парафіяльними громадами у столиці Баварії.
Після поминальної молитви до учасників даної події звернувся апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії Преосвященний владика Богдан.
Слово архиєрея:
«Нас тут зібрала жива пам’ять. Ми сьогодні стоїмо тут перед обличчям Всевишнього і кажемо: „Боже, твій народ живий, нас спаси, благослови!“
Ми сьогодні є свідками великої Божої сили і любові, яка діяла впродовж тисячоліть в житті нашого народу. Впродовж історії нашого народу вороги Божі і вороги нашого народу намагалися знищити нашу державу і наш народ. Але ми вистояли і вистоїмо, бо ми живемо вірою Всевишнього. Ми молимось до Бога і плекаємо живу пам’ять про те ким ми є. Ми плекаємо живу пам’ять про наших батьків і сестер, які нас випередили на цій дорозі життя, правди і любові, якою іде Україна впродовж тисячоліть.
Живою пам’яттю про жертв голодомору є молитва. Мільйони наших співвітчизників загинули і над ними ніхто не плакав і не молився. Над їхніми могилами ніхто хреста не поставив. Ми сьогодні стоїмо тут, щоб віддати цей борг молитви, пам’яті і жалоби.
Але жива пам’ять це також є свідчення правди, бо ми знаємо, що впродовж десятиліть у Радянському Союзі, у цій імперії зла, але також і на Заході, злочини комуністичного режиму проти нашого народу замовчувалися. Щойно минулого року ми дочекалися перемоги правди також і на цій землі, коли депутати Бундестагу визнали Голодомор геноцидом нашого народу. І за це ми їм надзвичайно вдячні. Але ця правда дуже довго торувала собі дорогу.
Ми мусимо й надалі боротися за поширення цієї правди у суспільствах, державах і народах. Це наш другий борг перед пам’яттю наших співвітчизників.
А третій борг, який скерований у майбутнє, — ми маємо захистити нашу державу і народ перед новітніми загарбниками. Наші воїни роблять це ціною власного життя. Наші друзі не шкодують свого часу, сил і ресурсів. Ми маємо їм дякувати і маємо з ними великодушно та витривало працювати далі аж до остаточної і цілковитої перемоги. Нехай в цьому нас благословить Господь і допоможе нам!»
