Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
Вітальне слово Голови Комісії з питань соціального душпастирства та Відповідального за Секцію з питань збереження створіння Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ) Його Преосвященства владики Богдана Дзюраха
14 жовтня 2026
13 жовтня 2026 року Секція збереження створіння Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ) провела онлайн-зустріч на тему «Перспектива енцикліки Папи Лева XIV „Magnifica humanitas“ щодо турботи про створіння». Вебінар об’єднав єпископів і представників Єпископських Конференцій Європи, які разом розважали над взаємозв’язком екологічної відповідальності, людської гідності та новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту.
«Перспектива енцикліки Папи Лева XIV „Magnifica humanitas“ щодо турботи про створіння»
Преосвященні владики, дорогі співбрати у священстві, шановні доповідачі, дорогі брати і сестри!
Для мене велика радість вітати вас на нашому вебінарі, присвяченому турботі про створіння у світлі вчительства Папи Лева XIV, зокрема його енцикліки Magnifica humanitas.
Сердечно вітаю наших достойних доповідачів — професора Маркуса Фогта та професорку Аленку Арко, які поділяться з нами своїми знаннями та роздумами.
Висловлюю вдячність Секретаріатові Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) під керівництвом монсеньйора Антоніо Амміраті за докладені зусилля та співпрацю в організації цієї зустрічі, а також за щойно виголошене вітальне слово. Щиро дякую секретареві нашої Комісії з питань соціального душпастирства монсеньйорові Луїсу Окуліку, який модерує цей вебінар.
Сердечно вітаю всіх вас — представників Єпископських Конференцій Європи, а особливо тих, хто поділиться з нами добрими практиками, напрацьованими у своїй душпастирській діяльності.
Наше ставлення до Божого створіння може визначатися кількома основоположними поставами.
Перша з них — це захоплення величчю створеного світу, поєднане з вдячністю Богові за дар створіння. Саме таке споглядальне ставлення надихало святого Франциска Ассізького, який бачив у кожному створінні великий Божий дар людству і саме тому не вагався називати їх братом, сестрою і матір’ю.
Проте наш погляд сповнений не лише захоплення та вдячності. У ньому є місце також для неспокою і стурбованості. Адже ми живемо, за словами Святішого Отця Лева XIV, «у світі, який палає — як через глобальне потепління, так і через збройні конфлікти» (Проповідь під час Божественної Літургії в Борґо «Laudato si’», 9 липня 2025 року).
Споглядаючи рани людства і самого створіння у світлі Божого Слова, ми можемо не лише почути стогін створіння, яке очікує, щоб його «визволено від рабства тління на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8, 21), а й розпізнати глибинні причини цих страждань і цього поневолення. Їхнє коріння сягає нашої людської природи, зраненої гріхом, і людського серця, яке потребує зцілення Божою благодаттю.
У своєму Посланні з нагоди XI Всесвітнього дня молитви за збереження створіння, який ми відзначали 1 вересня цього року, Святіший Отець Лев XIV наводить слова Папи Венедикта XVI: «Зовнішні пустелі примножуються у світі, тому що внутрішні пустелі стали такими великими». Із цього спостереження випливає одне з основоположних переконань Святішого Отця: «Щоб будувати мирне суспільство, ми повинні не лише реформувати структури, а й оновлювати наші серця».
Оновлювати серця, щоб оберігати створіння і ставати будівничими миру та примирення, — ось горизонт, до якого ми покликані прямувати, здійснюючи служіння, довірене нам Церквою.
Особливо промовистими є слова Святішого Отця, якими він ставить турботу про створіння в саме серце місії Христових учнів, стверджуючи: «Наша місія — оберігати створіння, нести йому мир і примирення — є тією самою місією, що й Його місія: місією, яку Господь нам довірив. Ми чуємо крик землі, чуємо крик убогих, бо цей крик досяг Божого серця. Наше обурення — це Його обурення, наша праця — це Його праця» (Проповідь під час Божественної Літургії в Борґо «Laudato si’», 9 липня 2025 року).
Тож продовжуймо нашу працю — як уже зараз під час цього вебінару, так і щодня, у нашому повсякденному служінні. Робімо це з довірою до Господа, з щедрим і відкритим серцем, будучи певними, що наша праця, яку ми доручаємо Господеві через заступництво Пресвятої Богородиці, принесе свій плід у свій час.
Особливого значення набуває те, що наш вебінар відбувається саме 13 жовтня — у день, коли 109 років тому Пресвята Богородиця востаннє об’явилася дітям-пастушкам у Фатімі. У центрі Її послання — заклик до навернення серця, молитва за мир і нагадування про відповідальність перед Богом за долю всього людства. Не втратила своєї актуальності й наполеглива просьба молитися за навернення Росії; навпаки, сьогодні вона звучить із ще більшою силою.
Доручімо заступництву Пресвятої Богородиці також нашого улюбленого Святішого Отця Лева XIV, який саме цими годинами переносить хірургічне втручання. Просімо Господа, щоб Він підтримував його Своєю благодаттю, оберігав його та дарував йому швидке й повне одужання.
Нехай Господь благословить нашу зустріч і зробить плідною працю, до якої ми приступаємо!
Дякую!
Детальніше про подію читайте тут!
