Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії
«Радість походить від близькості з Богом», — владика Богдан у XII неділю по Зісланні Святого Духа
9 серпня 2024
11 серпня 2024 року Преосвященний владика Богдан очолив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен. Цього дня єпископ розважав над недільним Євангелієм (Мт.19, 16–26), в якому Ісус вів бесіду з юнаком, котрий бажав отримати вічне життя.
Прочитавши діалог між Ісусом і юнаком, проповідник розглянув дві причини смутку юнака: хлопець відійшов від Ісуса і він був поневолений багатством.
«Юнак не усвідомлював свого внутрішнього поневолення. Ісус намагався допомогти йому усвідомити його стан недосконалості», — сказав архиєрей і зауважив негативний вплив багатства і досконалості на людину, коли вона обурюється, якщо хтось зверне їй увагу на її недосконалості. «Цей юнак є прикладом такої людини. Він чує лиш те, що хоче чути, а Ісус каже йому те, що він потребує, а відтак це позбавляє юнака звичного способу життя», — мовив владика Богдан.
Коли єпископ говорив про смуток, причиною якого є те, що людина залишає Бога, а відтак позбавляє себе радості, він вказав на фальшиві замінники, якими часто втішає себе така людина, коли переживає смуток, а тоді назовні виявляє усмішку.
«Радість походить від близькості з Богом. Християни є людьми радості, бо вони мають надію», — сказав проповідник і навів за приклад слова апостол Павла з листа до Филипян 4.4–5: «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! Хай ваша доброзичливість буде відома всім людям. Господь близько!» — де апостол закликає до єдності з Богом, що, у свою чергу, приносить радість.
Повернувшись до теми багатства, яким був поневолений юнак, апостольський екзарх наголосив на тому, що багатство не є для того, щоб догоджати собі. «Матеріальні засоби дані людині для того, щоб стати знаряддям любові, щоб підтримувати життя інших і своє. А життя є там, де є любов. Тому Ісус скеровує увагу юнака на Бога і на ближнього», — сказав проповідник.
Потім владика Богдан звернув увагу вірних на заповіді, які назвав Ісус юнакові, що дає також можливість зрозуміти те, що недостатньо лише не шкодити, а життя починається тоді, коли ми любимо і служимо. Єпископ сказав, що якщо хтось бажає мати радість, має з відкритим серцем слухати Боже слово, навівши за приклад слова апостола Павла до учня Тимотея: «Ти, юначе, багатим у цьому світі накажи, щб не неслись думками вгору та не надіялись на нетривке багатство, лише на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку, щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо. І тим робом збирали собі скарб — добру підвалину на майбутнє, щоб осягнути життя правдиве» (І Тим.6, 17–19).
А на завершення своєї проповіді владика Богдан закликав людей у храмі, щоб вони втікаймо від омани цього світу, від грошолюбства, від блиску золота, яке приносить численні небезпеки, навівши за приклад звернення апостола Павла до свого учня Тимотея: «Корінь усякого лиха — грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього» (І Тим.6,10).
«Живіть словом Ісуса, навіть коли воно вимагатиме певної жертви, бо вона принесе повноту життя, свободу і правдиву радість!», — мовив на останок архиєрей.
