У Нюрнбергу українська громада отримала мощі святого Миколая

Слово Архипастиря

У своїй проповіді з нагоди Неділі Всіх Святих владика Богдан роздумував над покликанням кожного християнина до святості у світлі Євангелія (Мт. 10, 32–33. 37–38; 19, 27–30) — слова Господа Ісуса про наслідування і про хрест як шлях до Царства Небесного.

Святі — такі самі люди, як і ми

Апостольський екзарх розпочав проповідь із думки, що святі — це не безгрішні люди і не безтілесні ангели. Це звичайні люди з плоті й крові, які жили поруч з іншими, переживали труднощі, болі й сумніви. Але всіх їх об’єднувало одне: вони бачили Бога, слухали Бога і йшли за Богом, Який об’явив Себе в Христі Ісусі.

Бачити Бога: підняти погляд вище екрана

Говорячи про перший вимір — бачення Бога, — владика Богдан торкнувся болючої реальності сучасної людини, яка прикула свій погляд до мобільного телефону і ґаджетів. Єпископ закликав вірних відірвати погляд від екрана і підняти очі до неба — «до Бога, Який є люблячим Небесним Отцем, Який віддав Себе у Сині заради нашого спасіння і посилає нам Свого Святого Духа, щоб наповнювати наші серця любов’ю, а наше життя — сенсом», — наголосив проповідник.

Слухати Бога: Слово, яке промовляє особисто до мене

Другий вимір — слухання Бога — це, за словами архиєрея, щось значно глибше, ніж просто фізично чути Євангеліє під час богослужіння. Це означає приймати Боже Слово як живе послання спасіння і життя, скероване особисто до мене, тут і зараз.

Справжнє слухання — це «приймати його як слово спасіння і життя, яке Господь скеровує особисто до мене, та дозволити цьому слову промовити до нас, зачепити нас, спонукати до роздумів, принести зцілення, просвітити нас і скерувати на дорогу правди», — сказав єпископ.

Йти за Богом: хрест — це не тягар, а запрошення до любові

Третій вимір — ходіння за Богом — владика Богдан розкрив у словах Ісуса про взяття свого хреста — словах, які в народній свідомості нерідко сприймаються як попередження про неминуче страждання.

Однак архиєрей запропонував глибше прочитання: хрест у вустах Господа — це передусім Боже запрошення до участі в Його любові, тій любові, яка, за словами апостола Павла, «усе зносить, усе перетерпить і ніколи не минає». Йти за Богом — означає дозволити почутому Слову спонукати нас до дії, до конкретних кроків у наслідуванні Ісуса, Який є «Дорогою, Правдою і Життям». Саме через таку любов людина вже тут, на землі, стає причасником вічного Божого життя, над яким смерть не має сили.

Покликання, яке стосується кожного

Завершуючи проповідь, владика Богдан звернув увагу на те, що покликання до святості — не привілей обраних, а спільний шлях усіх охрещених. Усі святі, яких Церква прославляє в цю неділю, — і ті, чиї імена вписані в церковний календар, і ті, хто залишився невідомим світові, — прожили своє життя по-Божому: перебуваючи перед Божим обличчям, слухаючи Його і наслідуючи Господа Ісуса в кожній конкретній обставині свого буття.

«Ми всі, зібрані в християнській спільноті, теж носимо в собі покликання до святості й уже йдемо дорогою до неї, бо в нашому житті є так багато виявів присутності та діяння Святого Духа! Не втомлюймося крокувати далі!» — звернувся до вірних владика Богдан.

Апостольський екзарх завершив проповідь словами надії: «Настане день, коли Неділя Всіх Святих стане і нашою неділею — коли ми, за Божою ласкою, будемо долучені до незліченного сонму тих, хто, хай і не записаний у церковному календарі, але вписаний у Книгу вічного життя на небесах».

Дивіться також

7 серпня Християнський табір для дітей з Дюссельдорфа та Кельну 4 серпня Сплав під проводом священника у Швеції 3 серпня У Крилосі розпочалася XIV Всеукраїнська патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої