Українська Греко-Католицька Церква отримала мощі блаженної Едіґни
21 січня 2025
21 січня 2025 року кардинал Райнгард Маркс, архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга, передав владиці Богдану, апостольському екзарху для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, мощі блаженної Едіґни, які будуть встановлені у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен і в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового у Києві.
Блаженна Едіґна є правнучкою святого рівноапостольного князя Володимира Великого та онукою правителя Київської Русі Ярослава Мудрого. ЇЇ мощі спочивають на Баварській землі у храмі Святого Севастіана у м. Пух.
Ця історична подія для українського народу розпочалась молитвою, яку провадив кардинал, а владика Богдан у свою чергу заспівав українською мовою величання блаженній Едіґні.
«Ми молимось про справедливий мир для страждаючого українського народу. Блаженна Едіґно, будь заступницею для українців у цей важкий час. Хай блаженна допоможе поглибити дружбу між Україною та Німеччиною. Великий Боже Миру, будь з нами, твоєю силою через твого Сина Господа Ісуса Христа допоможи нам!», — молився кардинал Райнгард.
«Сьогодні для нас усіх дуже зворушливий момент, а зокрема для українців, що проживаємо на цій гостинній баварській землі. Цей акт передачі чесних мощей блаженної Едіґни є ще одним доказом нашого духовного єднання і тісної співпраці у служінні Богові і Божому людові. Блаженна Едіґна, мощі якої ми сьогодні з Ваших рук отримуємо, пригадує нам, що зв’язки Української Церкви та українського народу з Європою, і зокрема з Німеччиною, тривають не десятки років, а сягають глибини віків, аж до тисячолітньої давності», — звернувся до кардинала Райнгарда владика Богдан.
Також владика Богдан принагідно подякував очільнику дієцезії Мюнхена і Фрайзінга за підтримку та солідарність з українцями. «Тут, у Мюнхені, Католицька Церква справді дихає обидвома легенями, а ми, українці візантійського обряду, почуваємося членами єдиної католицької родини. За численні вияви підтримки, зичливості і солідарності складаю Вам, Ваша Еміненціє і Вашим співпрацівникам, слова нашої щирої вдячності», — сказав апостольський екзарх.
Говорячи про весь процес передачі мощей блаженної Едіґни, який був ініційований владикою Богданом, архиєрей відзначив працю та сприяння у цій справі наступних осіб: о. Петер Фьорстер (Domvikar Peter Förster), Офіціал архидієцезії Мюнхен і Фрайзінг; д-р Йоганнес Модесто; парох церкви Святого Севастіана у м. Пух о. Отто Ґенг (Pfr. Otto Gäng), керівництво Товариства Блаженної Едіґни (Edigna Verein).
«В теперішніх часах, коли наш народ на рідних землях переживає великі випробування, Ваша солідарність і підтримка для нас особливо цінні. Водночас вони дають нам силу продовжувати наш шлях до повної свободи і укріплюють нас в надії, що ми маємо спільну тисячолітню історію не лише за нами, але також — перед нами. Нехай на цій дорозі у спільне майбутнє нас супроводжують своїм небесним заступництвом блаженна Едіґна, блаженний священномученик Петро Вергун та всі Святі і праведні наших народів та Церков», — сказав на завершення апостольський екзарх.
Довідка:
Блаженна Едіґна — правнучка святого рівноапостольного князя Володимира Великого та онука правителя Київської Русі Ярослава Мудрого. Її життєпис є цінною складовою історії Русі-України та обʼєднує сьогодні три народи — український, з якого вона походить, французький, у якому народилася, та німецький, якому служила майже усе своє життя.
Емма-Едіґна народилася 1055/1058 рр. у Франції. Її батьком був французький король Генріх І, а матірʼю — королева Франції та київська князівна Анна Ярославна. Такий союз став можливим через активну династичну політику батька Анни — Ярослава Мудрого. Використовуючи матримоніальні союзи свіх дітей в якості інструмента зовнішньої політики, Ярослав створював міцні звʼязки з багатьма європейськими державами та династіями.
Починаючи від XVII і до XIX століття знаходимо численні письмові згадки та розповіді про життя блаженної діви Едіґни, про її служіння, чуда, що сталися за її заступництвом та велике пошанування серед народу Баварії. Саме із цих джерел та усного передання викристалізувалася історія життя блаженної, яка відома нам сьогодні: Едіґна прибула у землі Німеччини із Франції, походила із королівської родини та була дочкою короля Франції Генріха I (1031–1060) і королеви Анни Ярославни.
Заради обіцянки дівицтва та задля свого нареченого Господа Ісуса Христа взяла на себе добровільне вигнання та, бажаючи уникнути примусового подружжя, покинула королівський двір та вирушила на схід. Дорогою Едіґна потрапила у Баварію, де її підібрав селянин на своєму возі, запряженому волами, на якому також були півень та дзвінок.
За переданням, біля містечка Пух, біля якого вони проїжджали, воли самі зупинилися, півень прокукурікав і задзвонив дзвіночок. Едіґна сприйняла цей знак за Боже провидіння та залишилася жити та служити на цьому місці. Вона оселилася в порожнині стовбура великої липи (ця липа стоїть до сьогодні поруч із церквою св. Себастіана) та жила там протягом 35 років, служачи Богові та наслідуючи Христа у молитві, чуваннях, чистоті та пості.
Ще за життя Едіґна була відомою своїми добродійствами та праведністю і була високо шанованою серед місцевого населення. Вона зійшла з престолу, щоб наслідувати Христа, служити своїм ближнім, навчаючи їх грамоти, лікуючи хвороби, ділячись своїми знаннями та вірою. Вона відмовилась від королівських привілеїв, щоб здобути скарби на Небі, а обравши життя пустельниці у близькості до Творця, стала прибіжищем для людей, які шукали допомоги та пристановища у бурях щоденного життя.
До сьогодні блаженна Едіґна залишається прикладом служіння, відданости ближнім та вірності Богові. За переданням, після переходу блаженної з земного життя до небесної батьківщини 26 лютого 1109 року, з липи, у якій жила Едіґна, потекла олія, але вона висохла, коли люди спробували продати її задля наживи.