«Святість для Христа — це увійти туди, де найбільше потрібна Божа присутність», — владика Григорій Комар звернувся до єпископів з духовним словом

Архиєрей наголосив, що зустріч єпископів у Мюнхені стосується не лише адміністративних і душпастирських питань. Її мета також у тому, щоб отримати нові духовні імпульси для служіння.

Христос, який бачить

Перший образ — Ісус, який дивиться на митника Леві. Для багатьох він був грішником і колаборантом Римської імперії, людиною, яка «сама для себе закрила дорогу спасіння». Проте Христос бачить інше.

«Він дивиться не лише на його минуле, але бачить його майбутнє. У цьому грішникові бачить свого приятеля, бачить свого учня, бачить людину, яка може змінити своє життя».

За словами єпископа, цей образ спонукає і пастирів дивитися на людей очима Христа та щоразу питати себе, як на цю особу дивиться Ісус. Господь завжди дає людині новий шанс і відкриває нові перспективи.

Христос, який кличе

Другий образ — Ісус, який кличе Леві, і той встає та йде за Ним. Проповідник звернув увагу на грецьке слово «анасте», яким євангеліст описує цей рух.

«Він не просто підвівся з крісла і пішов за Господом. Він воскрес. Він вийшов із свого попереднього життя, щоб іти за Ісусом, щоб стати Його учнем».

Владика Григорій підкреслив, що пастирі мають завдання вести до Бога інших, але це можливо лише тоді, коли самі ніколи не перестають бути учнями Христа. Вони мають особистий досвід того, як встати, змінитися і довірити Господеві своє життя.

Христос, який сідає за стіл із грішниками

Третій образ — Ісус за одним столом з митниками та грішниками. Проповідник нагадав слова Євангелія про радість Неба над одним грішником, що навертається, і пояснив, що Христос не хоче залишати досвід прощення приватною власністю. Він прагне ділитися ним з іншими.

Цей образ, за словами владики Григорія, незрозумілий не лише фарисеям, а й багатьом людям сьогодні.

«Ті, які мають святість у такому розумінні, що це відокремлення від усього негідного, нечистого, грішного, ніколи цього образу не зрозуміють. Бо для Христа святість — це якраз увійти в те середовище, де найбільше потрібна Божа присутність, де вона може перемінити людське серце і людське життя».

Закликати до покаяння — передусім себе

Архиєрей наголосив, що Христос прийшов до хворих, які потребують зцілення, і саме в цьому світлі священники та єпископи мають розглядати свою місію: зцілювати хворе і закликати до покаяння.

«Коли ми закликаємо до покаяння, ми не ставимо себе на інший бік: ось ми добрі і святі, а ви грішники, які повинні змінитися. Ці слова ми адресуємо передусім собі, бо розуміємо, що так само щодня потребуємо навернення, Божого прощення і Божого милосердя».

Проповідник завершив словами про те, що лише прийнявши благодать, яка зцілює і змінює, пастирі можуть ділитися нею з іншими.

Дивіться також

10 жовтня Єпископи УГКЦ у Західній Європі працювали над перспективами душпастирства українців у час війни 10 жовтня Українські єпископи із Західної Європи відвідали Східний колегіум в Айхштетті 9 жовтня Єпископи УГКЦ у Західній Європі розглянули енцикліку «Magnifica humanitas»