У Римі відбулась європейська зустріч з питань економіки, соціальної справедливості та солідарності між народами

25 вересня 2026

22–24 вересня 2026 року в Римі проходила зустріч, організована Секцією із соціальних питань Комісії CCEE із соціального душпастирства, присвячена актуальним економічним і соціальним викликам Європи. Зустріч під назвою «Економіка, соціальна справедливість і солідарність між народами» об’єднує представників єпископських конференцій Європи для спільного осмислення сучасних соціально-економічних викликів у світлі соціального вчення Католицької Церкви.

У Римі відбулась європейська зустріч з питань економіки, соціальної справедливості та солідарності між народами

Захід відкрили Преосвященний владика Богдан Дзюрах, голова Комісії CCEE із соціального душпастирства, та владика Янош Секей, керівник Секції із соціальних питань. Серед доповідачів зустрічі — с. Алессандра Смеріллі (FMA), префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку, о. Марко Паньєлло, директор «Caritas Italiana», та професор Паоло Гаронна, президент фонду «Centesimus Annus Pro Pontifice».

Вступне слово владики Богдана: понад усіма викликами — мир

У своєму вступному слові голова Комісії CCEE із соціального душпастирства окреслив контекст, у якому Європа сьогодні шукає відповіді на питання економіки та соціальної справедливості: зростаюча нерівність, майбутнє праці, міграція, енергетична безпека, екологічний перехід і дедалі глибша фрагментація політичного та суспільного життя. Однак, за його словами, над усіма цими викликами постає одна фундаментальна справа — мир.

Архиєрей присвятив значну частину звернення війні, яку Україна переживає вже дванадцять років. «Ця війна насамперед має людське обличчя», — наголосив він, згадавши вбитих, поранених і покалічених людей, розірвані родини, мільйони переселенців та українських дітей, позбавлених дитинства в таборах так званого «перевиховання» в Росії. Він застеріг, що війна, яка руйнує економіку та інфраструктуру цілих суспільств, «виходить далеко за межі України» і вимагає солідарних підходів усієї Європи.

Економіка як знаряддя миру, а не служниця війни

Звертаючись до провідної думки зустрічі, владика Богдан нагадав слова Роберта Шумана з Декларації 1950 року про те, що мир у світі неможливо зберегти без творчих зусиль, пропорційних небезпекам, які йому загрожують. Він застеріг, що повномасштабна війна Росії проти України поставила під сумнів не лише міжнародне право, а й саму природу економіки, яка ризикує «перетворитися на інструмент служіння військовій машині» замість того, щоб служити розвитку людини і суспільства.

Єпископ процитував і слова Папи Лева XIV, сказані під час зустрічі зі спільнотою Римського університету  La Sapienza: «Не називаймо „обороною“ переозброєння, яке посилює напруження та небезпеку, виснажує інвестиції в освіту та охорону здоров’я, підриває довіру до дипломатії». Папа закликав, щоб дослідження та інвестиції стали «радикальним „так“ життю» — життю невинному, молодому, життю народів, які прагнуть миру та справедливості.

«Ми хочемо бути цим „Так“», — сказав владика Богдан, зазначивши, що саме таке пророче слово Церква покликана нести сьогодні і в економічній сфері, і у відносинах між народами.

Церква як пророчий голос, а не політичний

Голова Комісії CCEE із соціального душпастирства підкреслив, що Церква не пропонує готових економічних рецептів, а покликана бути «пророчим голосом», який повертає в центр суспільних дебатів гідність людини, спільне благо, солідарність, справедливість і відповідальність перед майбутніми поколіннями. Завдання цієї зустрічі, за його словами, — не лише аналізувати кризи, а й допомогти Європі «знову віднайти горизонт надії».

Завершуючи слово, владика Богдан помолився, щоб Господь дарував Україні справедливий і тривалий мир, а Європі відвагу будувати майбутнє, «в якому економіка служить людині, справедливість захищає найслабших, а солідарність єднає народи».

Довідково

Комісія CCEE із соціального душпастирства діє в межах Ради Європейських Єпископських Конференцій (CCEE) і опікується питаннями соціального вчення Церкви та його застосування до актуальних викликів європейського суспільства.

Дивіться також